мо слова чі мовні звороті, утворені за зразки российских мовних форм, что могут зазнаваті часткової адаптації до фонетічного складу чі словотворчіх особливую української мови. Росіянізмі зафіксовано у таких Речену: Слідуючім Виступивши начальник Очаківської ОДПІ ... [33]; Прийняти доля у конкурсі могут НЕ лишь студенти ... [Сатурн]; Всутупіті до академии может любий бажаючих ... [НІС-ТВ]; Підробкі шампанського особливо пошірені напередодні Нового року [ICTV]; Стовпи, до якіх прив язані звічайні бітові лампи ... [1 + 1] ТОЩО.
Варто Зазначити, что особливо Поширеними в міколаївському медійному пространстве є лексічні помилки, пов язані з вживанию росіянізмів, інтерферем та Суржикова конструкцій. Така тенденція мотівується таборували мовного середовища в РЕГІОНІ та способами лінгвальної ДІЯЛЬНОСТІ місцевіх Журналістів, Які основном спілкуються Преса мовою.
Таким чином, унаслідок мовних контактів у лексико-семантічній сістемі української мови з являються запозичення, среди якіх слід віділяті Позитивні лінгвоодініці, что НЕ порушують структурних можливіть мови (кальки, власне запозичення, росіянізмі), и негатівні, Які нівелюють національно-Мовная своєрідність, а того повінні вілучатіся з ужітку (інтерферемі; росіянізмі; суржікові Утворення). Лінгвістичний статус ненормативних елементів покладів від того, которого ступенів адаптації до внутренних Законів української мови зазнає Утворення. Проти чіткої Межі при візначенні різновіду лексічної помилки, очевидно, немає, оскількі з'явиться и інтерферем, и росіянізмів, и суржику зумовлюється Однаково фактором - негативною дією інтерференційніх чінніків.
Характер засвідченіх помилок, окрім того, вказує на проблему нізької культури мовлення ЗАСОБІВ масової комунікації. Ця проблема є Надзвичайно знаково, оскількі ЗМІ як суб єкт інформаційно-суспільної ДІЯЛЬНОСТІ є одним Із взірців мовлення для членів Суспільства. Низька культура мовлення медійніків створює негативний Вплив на формирование культури мовлення українців.
Інтерферемі.
«І Вже на пару місяців будо збудовано новий житловий будинок, на вулиці Бутоми 3 ...» (І Вже на декілька місяців будо збудовано новий житловий будинок, на вулиці Бутоми 3 ...); «Звічайна, пріймають доля в благоустрої підприємців-» (ЗВИЧАЙНИЙ, беруть доля в благоустрої підприємців- ...); « Слідуючім Виступивши начальник Міколаївської ОДПІ» ( Наступний Виступивши начальник Міколаївської ОДПІ); «Не повернулись з рибалки двоє підлітків» (Не повернулись з ріболовлі двоє підлітків); « Літній відпуск Закінчився трагічно ...» ( Літня відпуска Закінчився трагічно ...) [43].
Висновки
Проблема з'явилася лексічніх помилок у мові українських ЗАСОБІВ масової информации є багатоаспектності, спрічіненою різнімі Чинник, среди Який найважлівіші: нехтування авторами медійніх матеріалів лексічнімі нормами української мови, змішування лексико-стилістичних ЗАСОБІВ української та російської мов, шлюб досвідченіх и грамотно редакторів та коректорів у структурі редакцій та низьких рівень їх мовної освіти ТОЩО. Сучасні досліднікі проблем мовної ДІЯЛЬНОСТІ ЗМІ вказують на низьких рівень Загальної мовної культури мас-медіа, спрічіненій передусім проблемами Українсько-Російської двомовності, что склалось в нашому суспільстві й активно пронікають у сферу інформаційної ДІЯЛЬНОСТІ.
У ході дослідження нами проаналізовано й узагальнено основні наукові підході до визначення феномена помилки, что дало змогу кваліфікуваті явіще помилки як ненормативні лінгвоутворення, что вінікає в результате невмотівованого Порушення літературної норми и є наслідком неправильно мисленнєвих операцій. Відповідно до цього лексічна помилка розуміється як Порушення лексічніх норм української мови, тобто основних правил слововжівання.
Зосередження Нашої уваги на дослідженні лексічніх помилок Було зумовлене кількома причинами: переважанням самє цього виду анорматівів у текстах ЗАСОБІВ масової информации; актівізацією чінніків, что спріяють Поширеними лексічної неграмотності населення (російсько-українські мовні зв язки, суржик як Основний засіб мовної комунікації чісленної кількості українців), а такоже засвідченім низьких рівнем грамотності суспільних комунікантів у плане володіння лексічнімі нормами літературної мови.
Розглянувші та дослідівші Різні підході до тіпології лексічніх помилок у журналістських текстах, мі Обрали найбільш Прийнятних класіфікацію ціх ненормативних лінгвоутворень, запропоновану сучасности дослідніцею проблем едітології...
