ціонах на користь зацікавлених осіб. Думаю, стало очевидним те, що без здорової та ефективної системи контролю державних коштів, ресурсів, власності та фінансів не можна досягти успіхів в економіці.
Загалом протягом 2002-2003 років були розроблені детальні механізми та процедури реалізації для шести способів приватизації з десяти, зазначених у новому Законі про приватизацію. Для решти чотирьох способів приватизації нормативна база, що конкретизує процедури їх застосування, на момент проведення експертно-аналітичного заходу була відсутня. Причому, за оцінками експертів, саме ці способи приватизації є потенційно найбільш привабливими для різних груп інтересів з точки зору організації їх лобіювання: продаж за межами території Російської Федерації перебувають у державній власності акцій ВАТ (за допомогою випуску і розміщення депозитарних розписок); продаж акцій ВАТ через організатора торгівлі на ринку цінних паперів; внесення державного або муніципального майна в якості внеску до статутних капіталів ВАТ; продаж акцій ВАТ за результатами довірчого управління.
Таким чином, найбільш неординарні і чутливі до корупціогенним проявам способи приватизації не мають поки належного правового регулювання.
У 2003 році Уряд Російської Федерації вперше затвердило Прогнозний план (програму) приватизації федерального майна на 2004 рік і основні напрямки приватизації федерального майна до 2006 року згідно з процедурою і вимогами нового Закону про приватизацію, а також Концепції управління федеральним майном.
Приймаючи рішення про початок масової приватизації, органи влади керувалися аргументами, що випливають з тодішнього розуміння причин і можливих шляхів подолання соціально-економічної кризи початку 90-х років. p> Зокрема, передбачалося, що приватизація повинна була стати інструментом для вирішення цілого ряду актуальних завдань:
- підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом їх приватизації;
- залучення іноземних інвестицій.
- сприяння процесу стабілізації фінансового становища в Російській Федерації;
- створення конкурентного середовища та сприяння демонополізації народного господарства;
- соціального захисту населення та розвитку об'єктів соціальної інфраструктури за рахунок коштів, що надійшли від приватизації;
- формування шару приватних власників, сприяючих створенню соціально орієнтованої ринкової економіки;
Вважаю, що потрібно виробити в країні єдину концепцію державного контролю і дати законодавче визначення багатьох юридичних та економічних категорій і понять. Потрібно чітко розмежувати функції суб'єктів контролю, оскільки відсутність такого розмежування помітно ускладнює роботу контрольних органів і знижує ефективність проведених ними заходів. Оскільки контроль полягає у виявленні порушень та корупційних чинників, то його дієвість безпосередньо залежить від чіткості формулювань у нормативних правових актах змісту кожного виду порушень і ...