читає книгу тільки для того, щоб, наприклад, здати іспит. У цьому випадку предмет цього процесу - смисловий зміст книги і його мотив - В«здати іспитВ» не збігаються. Отже, такий процес може характеризуватися тільки як сукупність дій. Якщо учня відволікають від такого читання, він, як правило, відчуває полегшення, що також є показником відсутності діяльності.
У цьому випадку читання книги, коли воно продовжується до тих пір, поки учень усвідомлює його необхідність для підготовки до іспиту, є саме дією. Адже те, на що воно саме по собі направлено (оволодіння змістом книги), не є його мотивом. Чи не це змушує школяра читати, а необхідність скласти іспит, підкреслює О.М. Леонтьєв. Коли безпосередня мета дії (його предмет), наприклад змістовну відповідь учня на питання вчителя, збігається з мотивом, з потребою самого учня поділитися своєю думкою з учителем (а вчитель зможе задовольнити цю потребу), то це дію відповіді перероджується в діяльність розгорнутого особистісно-значущого, мотивованого висловлювання. Це саме ті умови, які служать найкращою передумовою відпрацювання цієї дії і в конкретному прикладі формування комунікативної діяльності читання.
Важливо також відзначити думку О.М. Леонтьєва, що людина усвідомлено вкладає певний сенс у виконання кожної дії і співвідносить його з, мотивом діяльності. В«Отже, всяке свідоме дію формується всередині ... тієї чи іншої діяльності, яка і визначає собою його психологічні особливості В». У той же час відзначається, що дія може, а в процесі навчання часто має стати свідомою операцією. Так, свідоме відпрацьовувала учнями фонетичне дію постановки вимови звуку іноземної мови перетворюється на В«свідомуВ» операцію, коли цей звук входить до складу слова, тим більше фрази. Операція стає способом виконання дії виголошення цілого слова, фрази, в різних умовах переходячи на рівень фонового автоматизму, по Н.А. Бернштейну.1 p> Інтерпретуючи і деталізуючи цю схему, В.П. Зінченко і В.М. Муніпов відзначають, що дія - це процес, підлеглий уявленню про результат, який повинен бути досягнутий, тобто процес, підлеглий свідомої мети (А. Н. Леонтьєв). Крім интенционального (і ідеального) аспекту, дія має і операціональні аспект, який визначається не метою самою по собі, а функціонально значущими, властивостями реальності. Поняття функціонально значущих властивостей включає умови і предметні властивості реальності. Тому автори пропонують ще точніше деталізувати схему функціональної структури діяльності, вводячи в неї більш дрібне поняття, ніж В«операціяВ», а саме - функціонального блоку.
Все розглянуте підкреслює, з одного боку, велике смислове ємність категорії В«діяльністьВ» у таких її характеристиках, як суб'єктність, предметність, активність , Цілеспрямованість, вмотивованість, усвідомленість, а з іншого - її велике функціональне пояснювальну силу завдяки компонентам її психологічного змісту (предмет, засоби, способи, продукт, результат) і зовнішньої структури, що включа...