ність, послідовність, диференційованість, своєчасність. Остання умова особливо важливо в роботі з активно формується особистістю, з підлітком. p align="justify"> У роботі з розвивається особистістю ВООЗ пропонує виділити такі рівні профілактичної роботи: первинну, вторинну і третинну профілактику [17, с. 131]. p align="justify"> Первинна профілактика спрямована на усунення несприятливих факторів, що викликають певне явище, а також на підвищення стійкості особистості до впливу цих факторів. Первинна профілактика повинна широко проводитися серед підлітків. Вона включає в себе три основних напрямки: вдосконалення соціального життя людей; усунення соціальних факторів, що сприяють формуванню і прояву девіантної поведінки; виховання соціально позитивно орієнтованої особистості. p align="justify"> Вторинна профілактика спрямована на раннє виявлення і реабілітацію нервово-психічних порушень і роботу з "групою ризику", наприклад, підлітками, що мають яскраво виражену схильність до формування суїцидальної поведінки без прояву такого в даний час. p>
Третинна профілактика вирішує такі спеціальні завдання, як лікування нервово-психічних розладів, що супроводжуються порушеннями поведінки. Третинна профілактика також може бути спрямована на попередження рецидивів у осіб з уже сформованим суїцидальною поведінкою. Психопрофілактична робота може входити в комплекс заходів усіх трьох рівнів, вона найбільш ефективна у формі впливу на умови і причини, що викликають суїцидальну поведінку, на ранніх етапах прояву проблем. p align="justify"> Виділяють також ранню та пізню соціальну профілактику. Рання профілактика розглядається як діяльність по створенню умов для успішної соціалізації, залученню до соціальних норм, цінностей, культурі, свідомої активної діяльності, а також нейтралізації або усунення причин девіацій у підлітків, а пізня профілактика - як заходи з корекції і виправленню підлітків, поведінка яких вже не вписується в загальноприйняті стандарти.
Соціальна робота з людьми з суїцидальним поведінкою включає в себе також і їх соціальну реабілітацію. Реабілітація - система заходів, спрямованих на вирішення завдань досить широкого діапазону - від прищеплення елементарних навичок до повної інтеграції людини в суспільстві. p align="justify"> Реабілітація може розглядатися і як результат впливу на особистість, її окремі психічні та фізичні функції [17, с.135].
У процесі реабілітації компенсаторний механізм використовується для подолання існуючого пороку, а в процесі адаптації - пристосування до нього. Отже, реабілітація - це система заходів, що мають своєю метою повернення людини до активного життя в суспільстві і суспільно корисної праці. Цей процес є безперервним, хоча і обмежений тимчасовими рамками. p align="justify"> Соціальна реабілітація - це процес відновлення здатності людини до життєдіяльності в соціальному середовищі, а також самої соціального середовища і умов життєдіяльно...