жави і створення базових принципів організації громадянського суспільства.
Інформаційно-комунікативні технології є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування інформаційного суспільства. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їх освіти та роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. Чим більше прописані, більш рівноправні створені владою системи взаємовідносин влада-суспільство - ЗМІ, тим більшою мірою можна говорити про дотримання демократії в державі. p align="justify"> Тому таке велике значення, особливо в століття нових інформаційно-комунікативних технологій, мають ті закони, які регулюють діяльність ЗМІ.
Історія становлення і розвитку демократичних засобів масової інформації в Росії показує потребу розробки реального механізму реалізації норм права, які регулюють дану діяльність. Незважаючи на актуальність і важливість для державного та суспільного розвитку проблеми вдосконалення правового регулювання що раніше не діяли демократичних інститутів, до яких також відноситься і ЗМІ, приділяється недостатня увага. Це обумовлюється тим, що протягом тривалого періоду часу, регулювання даної діяльності здійснювалося законами побічно, прямо тільки відомчими нормативними актами. p align="justify"> лютого 2011 р. у Державній Думі пройшло перше читання поправки до закону В«Про засоби масової інформаціїВ», які відразу ж назвали скандальними. Автором проекту виступив глава думського комітету з інформаційної політики і колишній телеведучий Валерій Комісаров, який запропонував змінити закон на тій підставі, що з 1992 року, коли він був прийнятий, відбулися В«організаційні, технічні, економічні зміни у сфері виробництва і розповсюдження електронних ЗМІВ». Як вже було вказано вище, дані поправки викликали величезну кількість суперечок, але, як кажуть, В«в суперечці народжується істинаВ». Чим В«загрожуютьВ» засобам масової інформації ці нововведення, покаже час, але те, що вони давно назріли, це очевидно. p align="justify"> В даний час в Росії вже діє кілька сот нормативних актів, в тій чи іншій мірі регламентують правовий статус ЗМІ; розширюється міжнародно-правова основа регулювання даної сфери суспільних відносин. На думку цілого ряду вчених, сьогодні вже можна говорити про формування нової галузі права - права ЗМІ, або, ще ширше, - інформаційного права, що володіє власним предметом і методом регулювання. Принаймні, можна констатувати факт існування інституту правового регулювання ЗМІ. p align="justify"> На жаль, не все гладко в правовій системі і донині триває випуск газет і журналів, відверто закликають до захоплення влади, що розпалюють національну, класову, соціальну, релігійну нетерпимість та ворожнечу.
Бібліографія
1. Федотов М.А. Правові основи журналістики: Підручник для вузів. - М.: ІМПЕ ім. А. С. Грибоєдова: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - 432 с.