ці
обсяг продукції знижується більш повільними темпами, ніж витрати праці.
Незалежно від обраного варіанту стратегічної політики резерви збільшення середньогодинної вироблення визначаються наступним чином:
Р? ЧВ = ЧВ в -ЧВ ф = (ВП ф + Р? ВП/Т < span align = "justify"> ф -Р? Т + Т д )-ВП ф -Т ф p>
Р? ЧВ - резерв збільшення середньогодинної вироблення;
ЧВ в , ЧВ ф < span align = "justify"> - відповідно можливий і фактичний рівень середньогодинної вироблення;
Р? ВП - резерв збільшення валової продукції за рахунок впровадження заходів НТП;
Т ф - фактичні витрати робочого часу на випуск фактичного обсягу продукції;
Р? Т - резерв скорочення робочого часу за рахунок механізації та автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації праці, підвищення рівня кваліфікації працівників та ін;
Т д - додаткові витрати праці, пов'язані зі збільшенням випуску продукції, які визначаються по кожному джерелу резервів збільшення виробництва продукції з урахуванням додаткового обсягу робіт, необхідного для освоєння цього резерву, і норм виробітку.
Помноживши резерв зростання середньогодинної вироблення на планову тривалість робочого дня, отримаємо резерв зростання середньоденної виробітку. Якщо ж цей резерв помножимо на запланований фонд робочого часу одного робітника, то дізнаємося резерв середньорічний вироблення робочих. p align="justify"> Для визначення резерву збільшення випуску продукції необхідно можливий приріст середньогодинної вироблення помножити на запланований фонд робочого часу всіх робітників:
Р? ВП = Р? ЧВ * Т в
Резерв росту продуктивності праці за рахунок проведення певного заходу (Р? ПТ Xi ) можна розрахувати також за такою формулою:
Р? ПТ Xi = (Р? ЧР% Xi /100 - Р? ЧР% Xi ) * 100 span>
Р? ЧР%