[? - ер], co? mo=co? mo [к? - е-мо].
3. Приголосні звуки
Приголосні звуки діляться:
) За органам мовлення, якими переважно виробляються: губні, гортанні, зубні;
) По властивості звуку на німі (які не можуть бути вимовлені без допомоги гласного), звучні або тривалі (здатні до тривалого вимові без допомоги гласного). Німі підрозділяються ще на глухі і дзвінкі. До звучним належать також плавні l, r і носові m, n. C c - перед голосними e, i, y та дифтонгами ae, oe читається як російське ц, а перед іншими голосними і на кінці слова - як російське до: (Ціцеро) corpus - (корпус) Caesar (Цезар) culpa - (Кульпа) сyanus (ціанус) caput - (капут) coepi (ЦЕПД) fac - (фак) H h - вимовляється як білоруське г з придихом: heres (гхерес), honor (гхонор); L l - вимовляється середньо між твердим і м'яким л: lex (лекс), lapsus (ляпсус); Q q - вживається лише в поєднанні з u: Qu, qu=кв: aqua (аква), equus (еквус), quid (квід); S s - вимовляється як з: sed (СЕД), а між голосними як з: casus (казус). Словосполучення ngu перед голосними читається [НГВ] - sanguis - кров, lingua - мова; перед приголосними - [нгу] angulus - кут, lingula - язичок. Словосполучення ti перед голосними читається як [ци] solutio - розчин; перед приголосними після s, t, x, перед голосними як [ти] - inflamatio - запалення, ostium - вхід, отвір mixtio - змішування. Словосполучення su перед голосними a, e читається св: suavis (свавіс), Suebi (свебі), але: suus (суус). Для передачі прідихательних грецьких звуків було створено поєднання згодних з h: ch=х - charta (Харта); ph=ф - sphaera (сфера); th=т - thermae (терме); rh=р - arrha (арра).
4. Слог і слогораздел
Склади в латинській мові можуть бути відкритими і закритими. Склад, що закінчується на голосний звук - відкритий; склад, що закінчується на приголосний звук або групу приголосних - закритий. Слогораздел проходить:
. Між двома голосними: de-us [д'Е-ус] бог;
. Між гласним або дифтонгів і одиночним згодним: lu-pus [л ю-пус] вовк, cau-sa [к ау-за] причина;
. Перед групою muta cum liquida: pa-tri-a [п а-три-а] батьківщина, tem-plum [т ем-плюм] храм;
. Усередині групи приголосних :) між двома приголосними: lec-ti-o [л єк-ци-о] читання; б) в групі з трьох приголосних - зазвичай перед останнім приголосним (крім поєднань з групою muta cum liquida!): sanc-tus [з а? к-тус] священний, АЛЕ doc-tri-na [док-тр'і-на] вчення.
4.1 Кількість приголосного
Голосні звуки бувають довгими і короткими за природою чи з стану складі. Слід запам'ятати, що:
Всі дифтонги борги по природі;
. Голосний перед групою приголосних довгий по положенню;
. Голосний перед голосним краток по положенню.
4.2 Кількість складу
. Всі склади, що містять дифтонги, борги по природі. Наприклад, у слові causa [к'ауза] причина, склад cau - довгий.
. Всі закриті склади борги по положенню, так як їх гласний стоїть перед групою приголосних. Наприклад, у слові ma-gis-ter [ма-г'іс-пер] вчитель, склад gis - довгий.
Виняток з цього правила становлять випадки, коли голосний складу стоїть перед поєднанням muta cum liquida. У прозі такий склад вважається коротким: te-n? -brae [Т е-нє-бре] морок, тінь, а у віршах такий склад може бути і довгим. 3. Відкритий склад краток по положенню, якщо за ним слід склад, що починається з голосного звуку. Наприклад, у слові ra-t? -o [Р а-ци-о] розум, склад t?- Короткий.
. Відкритий склад, за яким слідує склад, що починається з приголосного, буває довгим або коротким за природі. Наприклад, у слові for-t? -na [Фор-т у-на] доля, склад t? довгий за природою; в слові fe-m? -na [ф е-мі-на] жінка, склад m? краток по природі. Для з'ясування кількості голосного в таких випадках слід звертатися до словника.
4.3 Наголос
Наголос ставиться тільки на довгий склад. Ніколи не ставиться на останній склад, природно, крім односкладових слів.
Наголос ставиться на 2 склад з кінця, якщо він довгий і на 3 склад з кінця, якщо другий краток.
Само наголос у латинській мові не завжди виражалося однаково. Спочатку наголос було мелодійним: ударний склад виділявся голосом. Пізніше воно стало експіраторним - ударний склад виділяється силою голосу (більш активним видихом), як в більшості сучасних європейських мов.
Само наголос у латинській мові не завжди вир...