Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Особливості внутрішньофірмових соціальних програм на прикладі ТОВ &Адідас&

Реферат Особливості внутрішньофірмових соціальних програм на прикладі ТОВ &Адідас&





а та обсяг роботи визначаються її цілями і завданнями. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку.


Розділ 1. ЗМІСТ І СТРУКТУРА внутрифирменно СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ


1.1 Соціальні програми як спосіб мотивації персоналу


Для того, щоб витримати конкуренцію, сучасної організації необхідно володіти різними інструментами і методами управління. Важливе значення для організації має і менеджмент персоналу, одним з інструментів якого є соціальна політика.

Соціальна політика організації являє собою використання послуг соціального характеру в організації та управління ними. Під соціальними послугами організації розуміють суму всіх послуг, які організація надає своїм співробітникам і членам їх сімей крім заробітної плати. Ці послуги надаються організацією на основі закону, тарифної угоди або добровільно laquo ;. ( Добровільні соціальні послуги організації не є, однак, єдиним засобом отримати й утримати кращих співробітників. Існують дрібні підприємства, які з економічних причин тільки в незначному обсязі можуть надати соціальні послуги своїм співробітникам, їм вдається надихнути своїх співробітників цікавими сферами діяльності, свободою прийняття рішень і хорошою атмосферою на підприємстві. Соціальна політика організації - це тільки частина спільного життя на фірмі.)

Організація, що зробила своєї підприємницької метою бути краще конкурента відносно продуктів і послуг, також пропонує своїм співробітникам більше, ніж покладений за законом і згідно тарифного угоді мінімум.

Соціальна політика організації означає повагу, визнання заслуг і заохочення людей. Відповідно цьому система додаткових соціальних пільг повинна бути не тільки привабливою для співробітника, але і орієнтованої на успіх організації і, отже, в однаковій мірі - корисною для обох виробничих партнерів - работополучателя і роботодавця. Будь-яка організація повинна знайти свій шлях до соціальної політики і забезпечити, щоб добровільні соціальні послуги орієнтувалися на потреби співробітників, були гнучкими, відповідали духу часу, були економічно виправданими. Соціальна політика в організації повинна відповідати наступним принципам:

знати і враховувати матеріальні та нематеріальні потреби й інтереси співробітників;

надані послуги повинні бути відомі співробітникам і розцінюватися ними як добровільні витрати на соціальні потреби;

бути для організації економічно виправданою і орієнтуватися в системі ринкової економіки на міркування витрат і ефективності;

соціальні потреби, які вже в достатній мірі задовольняються державою або іншими громадськими установами, не повинні бути предметом соціальної політики в організації.

Соціальна політика організації, будучи частиною політики управління персоналом, виконує такі функції:

скорочення конфліктів;

поліпшення відносин між роботодавцями та найманими працівниками;

залучення нових працівників;

створення сприятливого іміджу фірми в очах громадськості;

прив'язку персоналу до даної організації.

Розробка і проведення соціально-економічної політики в організації здійснюються по багатьом напрямкам, найважливіші з яких:

політика доходів;

політика щодо співпраці з профспілками;

політика соціального забезпечення працівників.

Зміст соціально-економічної політики в організаціях має певні відмінності по країнах, оскільки багато в чому визначається системою державного регулювання підприємницької діяльності та соціальним становищем трудящих, а також тією роллю, яку відіграють профспілки і різні організації, що займаються питаннями соціального забезпечення.

Політика доходів є ефективним інструментом стимулювання економічного зростання фірм при дотриманні інтересів основних соціальних груп працівників і підприємців.

Угода про доходи (співвідношенні прибутків і збитків), прийняте на рівні держави, конкретизується за галузями і підприємствам у вигляді колективних договорів працівників і підприємців. Воно контролюється в центрі і на місцях, для чого держава створює особливий апарат. Через реалізацію політики доходів працівники набувають гарантії збільшення заробітків при підвищенні ефективності (прибутковості) виробництва, а також захист від інфляції. Підприємці отримують соціальний мир і гарантію від надмірних замахів на прибутку, держава - соціально-політичну та економічну стійкість і гарантії зростання бюджетних доходів.

Профспілки в організаціях повинні гра...


Назад | сторінка 2 з 21 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Соціальна політика та соціальна робота: місце і роль соціальної політики в ...
  • Реферат на тему: Міжнародні фінансові та економічні організації та їх вплив на розвиток наці ...
  • Реферат на тему: Соціальна політика та Соціальні програми
  • Реферат на тему: Політика поліпшення кредитоспроможності в організації
  • Реферат на тему: Кадрова політика сучасної організації