тів основи і наступному моніторингу технічного стану (при необхідності).  
 Аварійний стан - категорія технічного стану будівельної конструкції або будівлі та споруди в цілому, включаючи стан грунтів основи, що характеризується пошкодженнями і деформаціями, що свідчать про вичерпання несучої здатності і небезпеки обвалення і (або) характеризується креном, які можуть викликати втрату стійкості об'єкта. 
  У даному курсовому проекті необхідно скласти план поверху відповідно до СПДС на підставі даних натуральних обмірів будівлі. Проведення обмірних робіт полягає у визначенні фактичних розмірів будівель, споруд, внутрішніх приміщень та будівельних конструкцій на даний момент часу. Потреба в обмірних роботах виникає при визначенні подальшої долі будівель або споруд. Для складання обмірних креслення роблять попередню замальовку (ескіз) будівлі. Ескіз може бути зроблений від руки без масштабу. Розміри вказуються в сантиметрах без виносних і розмірних ліній безпосередньо на або під лінією замальовки. За отриманими ескізами роблять обмірний креслення, який виконується відповідно до ГОСТу. Розміри в міліметрах виносяться на розмірні лінії. Необхідно так само на обмірні креслення наявність осей. 
  Також в курсовому проекті необхідно за даними візуального обстеження елементів будівлі визначити величину фізичного зносу окремих елементів і будівлі в цілому, дати оцінку їх технічного стану. Фізичний знос визначається за даними візуального обстеження згідно ВСН 53-86 (р) «Правила оцінки фізичного зносу житлових будинків». При визначенні фізичного зносу елементів будівель нижня межа інтервалу приймається за наявності однієї ознаки з рядка, верхня межа приймається за наявності всіх ознак з рядка. За наявності декількох ознак фізичний знос визначається інтерполяцією. Отримане значення фізичного зносу округлюється в найближчу сторону з точністю до 10% для ділянки елемента, до 5% для елемента і до 1% для будівлі в цілому. 
  Питомі ваги шарів у шаруватих конструкціях можна визначити за 3 додатком ВСНа 53-86 (р) і по заводській калькуляції. За остаточне значення фізичного зносу вибирається більше з двох отриманих значень. 
   - фізичний знос шаруватої конструкції,%. 
   - фізичний знос шару шаруватої конструкції,%; 
  - питома вага шару в шаруватої конструкції; 
  - число шарів в шаруватої конструкції. 
  Фізичний знос інженерних систем в загальному випадку розраховується за ознаками зносу за таблицями ВСН 53-86 (р). При заміні окремих елементів інженерного устаткування фізичний знос визначається двічі: за ознакою зносу і по терміну служби. Питомі ваги інженерного обладнання визначаються за додатком 4 ВСН 53-86 (р). 
  Загальний фізичний знос будинку визначається як сума ступенів зносу окремих його елементів, зважених за питомою вагою їх вартості із загальної відновної вартості будівлі: 
    - фізичний знос i-ого елемента будівлі,%; 
  - питома вага i-ого елемента будівлі; 
  - число елементів в будівлі. 
				
				
				
				
			  Питомі ваги вартості укрупнених елементів у загальній відновної вартості будівлі приймаються по збірки 228 «Укрупнені показники відновної вартості для переоцінки основних фондів». Для укрупнених елементів, таких як стіни і перегородки, дах і покрівля, вікна та двері, питома вага визначається як відношення вартості конструктивного елемента до вартості всього укрупненого елемента. Зразкові укрупнені питомі ваги конструктивних елементів у складі укрупнених елементів наведені у 2 додатку ВСНа 53-86 (р). 
  У результаті оцінки фізичного зносу можна зробити висновок про стан будівлі в цілому або його конструктивного елемента: 
  - 20% - стан хороший, ремонт не потрібно; 
  - 40% - стан задовільний, потрібно поточний ремонт; 
  - 60% - стан незадовільний, потрібен капітальний ремонт; 
  - 80% - стан старе, потрібний ремонт охоронно-підтримуючого характеру; 
  більше 80% - стан аварійне, експлуатація можлива тільки при техніко-економічному обгрунтуванні. 
   Оцінка технічного стану за даними візуального обстеження 
   Об'єкт обстеження: будівлю гуртожитку, II категорії капітальності, 1974 рік споруди. 
 . При обстеженні стрічкових великоблочних фундаментів виявлені такі дефекти: 
  на дільниці №1 (питома вага 20%) - дрібні тріщини в цоколі шириною до 1,5 мм; місцеві порушення штукатурного шару цоколя і стін; 
  на дільниці №2 (питома вага 20%) - тріщини у швах між блоками до 2 мм; місцеві порушення штукатурного шару; висоли й сліди зволоження стін підвалу; 
  на дільниці №3 (питома вага 60%) - тріщини більше 2 мм; часткове руйнування блоків (до арматури); вилуговування розчину зі швів на глибину більше 10 мм; сліди вогкості на поверхні цоколя і стін підвалу. 
   Таблиця 1. Фізичний знос фундаментів