lign="justify"> Реформа російської мови XX століття відбулася, коли теж стався злам суспільно-політичного ладу. «Академіками» були опрацьовані нові правила російської орфографії, багато з яких викликали здивування. Іноді складалося таке враження, що російська мова підганяють спеціально під неписьменних іммігрантів неросійської національності, які не можуть вивчити російську мову в поточному усталеному вигляді. На щастя, поки тотального реформування не відбулося. З якихось причин, рада з російської мови при уряді Російської Федерації відклав проведення реформи.
2. Реформа російської мови 1917
.1 Історія реформи та її реалізація
Реформа обговорювалася і готувалася задовго до її практичного проведення. Вперше вона оформилася у вигляді «Попереднього повідомлення» Орфографічної підкомісії при Імператорської Академії наук під головуванням А.А. Шахматова (1904). У 1911 році особлива нарада при Академії наук у загальному вигляді схвалило роботи попередньої комісії та винесло з цього приводу свою резолюцію: детально розробити основні частини реформи; відповідну постанову було опубліковано в 1912 році. З цього часу з'являються поодинокі видання, надруковані за новою орфографією. Офіційно реформа була оголошена 11 (24) травня 1917 року в вигляді «Постанов наради з питання про спрощення російського правопису», а 17 (30) травня на підставі зазначених матеріалів Міністерство народної освіти Тимчасового уряду наказало піклувальникам округів негайно провести реформу російського правопису; ще один циркуляр вийшов 22 червня (5 липня). Втім, реформа тоді почалася тільки в школі, що було підтверджено декретом радянського Народного комісаріату освіти від 23 грудня 1917 (5 січня 1918 за новим стилем). Для преси та діловодства обов'язковим став тільки декрет Ради народних комісарів від 10 жовтня 1918 (опублікований в «Известиях» 13 жовтня) і постанову президії Вищої ради народного господарства «Про вилучення з обігу загальних букв російської мови» (маються на увазі букви із загальним значенням:і=і,?=е,?=ф), опубліковане на наступний день.
Згідно декрету, «всі урядові видання, періодичні (газети і журнали) і неперіодичні (наукові праці, збірники тощо), всі документи і папери повинні з 15 жовтня 1918 друкуватися згідно з новим правопису ».
Таким чином, приватні видання формально могли друкуватися за старою (або взагалі який завгодно) орфографії. Переучування раніше навчених старої норми згідно з декретом не допускалося.
На практиці ж державна влада досить скоро встановила монополію на друковану продукцію і вельми суворо стежила за виконанням декрету. Частою практикою бути вилучення з типографських кас не тільки букв I, фіти і ятя, але й'. Через це набуло широкого поширення написання апострофа як розділового знаку на місці Комерсант ( під ем, пекло ютант ), яке стало сприйматися як частина реформи (хоча насправді, з точки зору букви декрету Раднаркому, такі написання були помилковими). Тим не менш, деякі наукові видання (пов'язані з публікацією старих творів і документів; видання, набір яких почався ще до революції) виходили за старою орфографією (крім титульного аркуша і, часто, передмов) аж до 1929 року. Примітно що на російських, а пізніше радянських залізницях експлуатувалися паровози з позначеннями серій І,? і?.
.2 Позитивні сторони і критика
Реформа скоротила кількість орфографічних правил, які не мали опори у вимові, наприклад, відмінність пологів у множині або необхідність заучування довгого списку слів, пишуться через «ять» (причому щодо складу цього списку серед лінгвістів велися суперечки, а різні орфографічні керівництва місцями суперечили один одному).
Реформа призвела до деякої економії при письмі і друкарському наборі, виключивши Комерсант на кінці слів (за оцінками Л.В. Успенського, текст в новій орфографії стає приблизно на 1/30 коротше).
Реформа усунула з російського алфавіту пари повністю омофонічних графем (ять і Е, фіта і Ф, І і I), наблизивши алфавіт до реальної фонологічної системі російської мови.
До здійснення
Поки реформа обговорювалася, щодо неї висловлювалися різні заперечення:
· ніхто не їм? ет' права насильно виробляти вим? ненія Вь систем? усталеною ор? ографіі ... допустимі тільки такія вим? ненія, котория проісходят' Незамая? тно, підні вліяніем' Живого прим? ра образцових' письменників;
· | Вь реформ? н? т'ніякої нагальної потреби: усвоеніе правопісанія утруднюється не так самім' правопісаніем', скільки поганими методами обученія ...;
· рефор...
