дії. До подій належать обставини, що протікають незалежно від волі людини. Наприклад, стихійне лихо, народження і смерть людини, витікання певного проміжку часу і т.д. Дії відбуваються волею людини. Наприклад, укладення договору, виконання зобов'язання, створення твору, прийняття спадщини тощо Необхідно мати на увазі, що подія може бути викликано не тільки силами природи, а й діями людини. Наприклад, причиною пожежі може служити і удар блискавки і підпал, здійснений правопорушником. Однак незалежно від причини пожежа - це завжди подія, оскільки його протягом проходить мимо волі людини. Дії ж людини, що б не було їх причиною, завжди являють собою вольові акти, скоєних людьми.
Далеко не всі події і не всі дії породжують цивільно-правові наслідки, а лише ті з них, з якими норми цивільного права пов'язують ці наслідки. Оскільки цивільне право регулює суспільні відносини людей, з дій яких і складаються ці відносини, то цілком природно, що основну масу юридичних фактів у цивільному праві утворюють дії людей.
Дії, у свою чергу, діляться на правомірні і неправомірні.
Неправомірні дії суперечать вимогам закону або інших нормативних актів. Тому вчинення неправомірної дії спричиняє застосування передбачених цивільним законодавством санкцій до правопорушника. Так, дія, що заподіює шкоду іншій особі, тягне за собою встановлення зобов'язання з відшкодування заподіяної шкоди. Правомірні дії відповідають вимогам цивільного законодавства. Оскільки цивільне право опосередковує нормальний розвиток економічного обороту,
Цивільне правовідношення пов'язаного з общедозволенной діяльністю людей, переважна більшість юридичних фактів у цивільному праві становлять правомірні дії. Однак юридичне значення правомірних дій у цивільному праві далеко не однаково.
За своїм юридичним значенням всі правомірні дії діляться на юридичні вчинки і юридичні акти. Юридичні вчинки - це такі правомірні дії, які породжують цивільно-правові наслідки незалежно, а іноді й всупереч наміру людини, яка вчинила юридичний вчинок. Так, авторське правовідносини виникають у момент створення письменником твору в доступній для відтворення формі незалежно від того, чи прагнув він при написанні твору до придбання авторських прав чи ні. Знахідка загубленої речі породжує зобов'язання по її поверненню втратило навіть у тому випадку, якщо у який знайшов річ немає ніякого бажання повернути цю річ її власнику (ст. 227 ЦК). На відміну від юридичних вчинків юридичні акти - це такі правомірні дії, які породжують відповідні юридичні наслідки лише тоді, коли вони вчинені із спеціальним наміром викликати ці наслідки. До числа юридичних актів відносяться адміністративні акти і угоди.
Адміністративні акти завжди вчиняються з наміром викликати відповідні адміністративно-правові наслідки. Тому більшість адміністративних актів є підставою адміністративних правовідносин і не належать до числа цивільно-правових юридичних фактів. Разом з тим деякі адміністративні акти відбуваються з наміром викликати не тільки адміністративні, але й цивільно-правові наслідки. Наприклад, видача громадянину ордера на житлове приміщення місцевою адміністрацією породжує не тільки адміністративні правовідносини між місцевою адміністрацією та житловою організацією, але й цивільно-правове відношення між громадянином і житловою організацією за висновком договору житлового найму.
На відміну від адміністративних актів угоди відбуваються з метою викликати тільки цивільно-правові наслідки. У відповідності зі ст. 153 ЦК угодами визнаються дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, до числа угод відносяться різні договори (купівля-продаж, дарування, підряд, майновий найм, оренда, позика тощо), оголошення конкурсу, заповіт й інші правомірні дії, які відбуваються суб'єктами цивільного права з метою викликати певні цивільно правові наслідки.
Загальним між угодами та адміністративними актами як юридичними фактами цивільного права є те, що вони являють собою правомірні дії і здійснюються зі спеціальним наміром викликати відповідні цивільно-правові наслідки. Але між ними є й відмінності. По-перше, адміністративні акти можуть бути вчинені тільки органом державної влади або місцевого самоврядування, в той час як угоди відбуваються суб'єктами цивільного права. По-друге, адміністративні акти, спрямовані на встановлення цивільних правовідносин, завжди породжують і певні адміністративно-правові наслідки, тоді як угоди викликають виключно цивільно-правові наслідки. По-третє, орган, що здійснив адміністративний акт, спрямований на встановлення цивільно-правового відношення, ніколи сам не стає учасником цього правовідносини, у той час як особа, яка вчинила правочин з метою встановлення цивільного правовідносини, неодмінно стає ...