ами. Хоча у сформованій практиці має місце збільшення віку окремих груп як напр., молодих вчених (до 33-35 років), і як соціально-демографічна група неоднорідна за своїм складом. У ній виділяються різні верстви за віком (підлітки, юнацтво), по підлозі, за видами діяльності (учні, які працюють), за місцем проживання (Міська, сільська) та ін Джерело: Соціологія молоді. (Енциклопедичний словник/Відп. ред. Ю.А. Зубок, В.І. Чупров. - М: Academia. - 2008. - C. 267-269)
Учнівська молодь
Кожен друга молода людина в Росії у віці 14-30 років навчається. Більшість учнів загальноосвітніх шкіл по їх закінченні планує вступити до вузів, кожен п'ятий - на роботу і кожен сьомий - в коледж. У найближчій перспективі майже стільки ж молодих людей мають намір вступити на роботу. У більш віддаленому майбутньому планують навчатися у професійних навчальних закладах лише окремі школярі.
Структура прийому за всіма формами вищого професійного навчання на початку XXI століття характеризувалася такими показниками: на економічні спеціальності прийнято більше 27% від загальної кількості зарахованих на 1 курс, на інженерно-технічні - 31%, сільськогосподарські - 4%, екологічні - 1%, природничо - 5%, гуманітарні - 18%, просвіти - 6%, медицини - 3%, культури і мистецтва - 2%. [9] У державні вузи на основі повного відшкодування витрат в 1995 р. було прийнято 93,5 тис. осіб, у 2000 р. ця цифра зросла до 553,5 тис. осіб, що склало 48,5% від загальної кількості зарахованих на I курс.
Працююча молодь.
У відміну від молоді західних країн, вік вступу якою в доросле життя об'єктивно підвищується, російської молоді доводиться вступати в соціально-економічні відносини значно раніше. При цьому різні галузі економіки будуть приймати молоді трудові ресурси вкрай нерівномірно. І якщо у сфері послуг та підприємництва молодь становить вже сьогодні і становитиме значний відсоток працюючих, то в соціальній бюджетній сфері та сфері державного та муніципального управління частка молодих працівників сьогодні незначна і не зможе забезпечити наступності в передачі функцій в майбутньому.
За характером праці в матеріальному виробництві молодь розподілилася наступним чином: 89,8% працюють за наймом, 2,7% володіють бізнесом з найманою працею, 2,2% працюють за наймом і мають власний бізнес, 2,5% зайняті індивідуально-трудовою діяльністю, 5,5% іншими видами діяльності (дрібна комерція, робота в особистому підсобному та домашньому господарстві). Тобто переважна більшість молоді в матеріальному виробництві становить найману робочу силу.
Лише трохи більше двох відсотків молодих людей володіють власними підприємствами, виробляють продукцію, є роботодавцями. І близько десяти відсотків займаються малим бізнесом.
У цілому досить високий рівень освіти молоді в матеріальному виробництві. Більше двох третіх (61,6%), зайнятих у цій сфері мають не тільки професію, а й професійну освіту, що свідчить про високий відтворювальному потенціалі молоді, чинником відтворення даної сфери. Вона виступає основним джерелом поповнення рядів інтелігенції, складовою ядро середнього класу. Російські підприємці при найманні працівників у середньому також віддають певний перевагу особам більш молодих віків. Більш того, за умови відкритого найму (оголошенні про вакансії або зверненні в рекрутингові агентства) багато роботодавців обумовлюють, що приймають заявки на працевлаштування тільки від осіб, молодше певного віку (як правило, до 30 років). У результаті в цілому в Росії в даний час можливості працевлаштування у молоді набагато більше, ніж в осіб середніх і старших віків, навіть незважаючи на відсутність у молоді досвіду роботи. br clear=all>
2 Соціальні проблеми молоді
2.1 Міграція
Як ніколи раніше молоді люди перебувають у русі. За останні кілька десятиліть політичні, економічні, соціальні та демографічні зміни у багатьох частинах світу зірвали багатьох людей з їхніх рідних місць і стимулювали міграцію в міста та за кордон. Зростання обсягів торгівлі, більш дешеві і більш швидкі засоби транспорту і більш легкі комунікації спонукали велике число молодих людей до міграції, як у межах своїх рідних країн, так і через національні кордону.
Мрія про кращих можливостях і попит на їхні робочі руки за кордоном спонукають багатьох молодих людей зважитися на міграцію. Насильство, війни, злидні, безробіття, злочинність і переслідування змушують багатьох з них шукати порятунок в міграції.
Багато покидають рідні місця, не маючи при собі практично нічого, лише трохи грошей і мізерну інформацію про місце свого призначення; однак вони беруть з собою великі ресурси молодості, завзятість, винахідливість і наполегливість. Разом з тим, саме за причини свого молодого віку вони стикаються з перешкодами і небезпеками, які перевіряють їх на міцність.
Молоді люди-мігранти сповнені рішучості. У багатьох з них немає робочих ...