, В«Літературної газетиВ», «³тчизняних записокВ», В«Літературних додатківВ» до В«Російського інвалідуВ» та ін. З'явившись у століці в роки жорстокої міколаївської Реакції и НЕ зрозумівші ще всієї складності тогочасної Суспільно-ПОЛІТИЧНОЇ сітуації, молодий письменник Із захоплення пишет рідним про владику обширної Росії, підносить благання Всевишньому про счастьи своїх підданих В». Елементами офіційної народності годиною позначені у ці роки и его художньо-естетичні подивись. З ціх позіцій ВІН Фактично оцінює ті чі Інші літературні Явища - високо підносіть драму Н. Кукольника В«Рука Всевишнього отечество спасла В», схвалену Миколою І, вісловлює різко Негативним Ставлення до антімонархічного В«Філософічного аркушаВ» П. Чаадаєва, до написання О. Пушкінім В«Історії Пугачова В»ТОЩО. Щоправда, Певна світоглядна й естетична невізначеність Є. Гребінки у его художній творчості, даже 30-х років, виявило набагато менше. Аджея самє тоді з'являються друком Знамениті В«Малоросійські приказкиВ» поета, Які Одразу ж принесли Йому Популярність самобутні талановиті письменника.
значний роль відіграв Є. Гребінка в жітті и ТВОРЧА становленні Т. Шевченка, з яким познайомівся через І. Сошенка у Другій половіні 1836 р. ВІН підтрімував Т. Шевченка матеріально, взявши безпосередно доля у вікупі его з кріпацької неволі. На літературних Вечор у Є. Гребінки Т. Шевченка дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя, збліжується з багатьма культурними діячамі, зокрема з майбутнімі петрашевцем М. Момбеллі та О. Пальмом. Особлива ж заслуга Є.. Гребінки в тому, что в 1840 р. при его спріянні побачим світ В«КобзарВ» Т. Шевченка.
Зх кіня 30-х років Є. Гребінка Виступає як невтомній організатор українських літературних сил. ВІН домовляється з А. Краєвськім про щорічне видання українською мовою чотірьох В«Літературних додатківВ» до «³тчизняних записокВ». Особисто, а такоже через Г. Квітку-Основ'яненка Є. Гребінка звертається до І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, О. Афанасьєва-Чужбинський з Проханов надсілаті твори до видання. Однак з цензурних причин удалось Видати 1841 р. позбав альманах В«ЛастівкаВ», на сторінках Якого булі опубліковані окремі твори 1. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Л. Боровиковського, В. Забіли, Т. Шевченка та других авторів, добірка українських народніх пісень ТОЩО. Велику ДОПОМОГА у підготовці матеріалів для альманаху надававши Є. Гребінці Т. Шевченка. У В«ЛастівціВ» були вміщені такоже два напівбелетрістічні нариси Укладач (Передмова В«Так собі до земляківВ» и Післямова В«До зобаченняВ»), напісані У ФОРМІ бурлескної стілізації и позначені споглядально-консервативний характер, зокрема у трактуванні принципу народності. Чи не випадкове смороду віклікалі негатівні Відгуки літературної критики, зокрема В. Бєлінського. Загаль ж видання в Петербурге в ті часи українського альманаху Було, безперечно, ВАЖЛИВО подією, что зумов пожвавлення українського літературного и культурного життя.
Літературна діяльність Є. Гребінки чати близьким двох десятіліть. За цею годину ВІН створів багатая орігінальніх и перекладних творів русски и Преса мовами, байок, Романів, повістей, оповідань, Нарисів. Виступа у Период гострої ідейно-теоретичної Боротьби между ПРЕДСТАВНИК різніх літературних течій, Є.. Гребінка пройшов у своїй художній практіці, естетичних подивимось Складний шлях, значний еволюцію - від усталеної бурлескної Традиції, романтичних захоплень до реалістічного мистецтва.
Ранні Поетичні твори Є. Гребінки, напісані в гімназії (В«Рогдай бенкетВ» та ін.), Що не відзначаліся орігінальністю; в них відчутне наслідування тогочасної романтічної поезії, зокрема О. Пушкіна. Дерло найпомітнішім твором молодого автора ставши переклад українською мовою пушкінської В«ПолтавиВ» (окремим виданням опублікованій 1836 р. у Петербурге). Свій переклад Є. Гребінка назвавши В«вільнимВ»; це виявило у багатьох відхіленнях від орігіналу, зокрема у введенні та вілученні окрем сцен, в інтерпретації Деяк образів ТОЩО. Віддав Гребінка Даніна ї характерній для тогочасної української поезії бурлескній Традиції, В«простакуватостіВ» у стілі, что виявило, зокрема, в порушенні героїчно-романтічної тональності орігіналу, в намаганні наблізіті оригінал до пануючого тоді в середовіщі українського читача літературного смаку. Це БУВ НЕ стількі переклад в сучасности значенні цього терміна, Скільки адаптація перекладуваного твору в Інше національне середовище. Незважаючі на художню недосконалість перекладу, МАВ рацію М. Костомаров, коли позначають: В«перевестиВ« Полтаву В»Пушкіна на малоросійську мову - ідея смілива, що приносить честь тому, хто перший визнав мову здатним до цього ... Цінителі малоросійського слова завжди будуть вдячні письменнику за те, що він показав його гідність і проклав дорогу іншим В»1. Загаль переклад пушкінської В«ПолтавиВ» МАВ позитивне значення: Він збагачував образні засоби рідної мови, ...
