в поемі "The Waste Land".
У відповідності з метою дослідження передбачається виконання наступних завдань :
1) позначити основні теми і принципи побудови поеми;
2) позначити аллюзівную сутність тексту;
3) виявити випадки прояву метонімічность в тексті твору;
4) визначити типи метонімії, використовуваних автором;
5) проаналізувати контекстуальну значимість метонімії. p> У ході дослідження були використані наступні методи: метод контекстологіческого аналізу та метод аналізу словникових одиниць.
У роботі представлені точки зору таких лінгвістів, як І.В. Арнольд, Н.Д. Арутюновой, М.М. Бахтіна, М. Блека, В.В. Виноградова, М.В. Нікітіна, В.М. Вовка, І.В. Толочина, Г.Н. Скляревської, А. Річардса, М.В. Нікітіна. p> Глава 1. Стежки в лінгвістиці та літературознавстві
1.1. Теорія тропів
В
Стежки, семантичні перетворення мовних одиниць, які в певному контексті трансформують їх значення шляхом встановлення відносини адекватності з одиницями з іншої предметної області. Ср, наприклад, контекст з Б.Пастернака, в якому відношення адекватності встановлюється між неживою і живою природою: Роса кидає гілки в тремтіння, струмінь, як шерсть на мериносів [6].
При утворенні тропів активну роль грає асоціативне мислення. Стежки реорганізують семантичний простір мови і, знімаючи в ньому межі між реальним і можливим, створюють основу для осягнення глибинної структури реальності особливим, В«новимВ» способом, породжуючи В«Парадоксальну семантичну ситуаціюВ». p> У число основних тропів входять метафора, метаморфоза, метонімія, синекдоха (різновид метонімії), гіпербола, литота. По здатності реорганізовувати семантичний простір висловлення до стежках близько прилягають стилістичні фігури - порівняння, епітет, оксюморон, які часто вступають у взаємодію з основними тропеіческіх перетвореннями. Разом вони утворюють так звані фігури переосмислення, які об'єднуються в певні групи. p> Зазвичай за типом семантичної трансформації в один ряд ставлять порівняння, метафору і метаморфозу як разноструктурних В«компаративні стежкиВ». p> Порівнянням називається образне словесне вираження, в якому зображуване явище явним чином уподібнюється іншому по якомусь загальному для них ознакою, і при цьому в об'єкті порівняння виявляються нові, неординарні властивості. Так, в контексті з А.Ахматової Був голос як крик яструбиний , Але дивно на чийсь схожий безпосередньо зіставляються два явища - голос і крик яструбиний : в даній стилістичної фігурі голос - це порівнюваний предмет, крик яструбиний - образ порівняння (предмет, з яким відбувається зіставлення), причому підставою порівняння є тональність звучання того й іншого [1]. Потім у І.Бродського у вірші Осінній крик яструба нова порівняльна конструкція буде служити продовженням ахматовської, але в ній вже крику яструба буде присвоюватися властивість В«вереску іриній В», при цьому Бродський виділяє як об'єкт порівняння і дзьоб, з якого летить крик, а чином порівняння для нього виступає паронімічний В«крикуВ» гак: СР І тоді він кричить. З зігнутого, як гак , дзьоба, схожий на вереск іриній , виривається і летить зовні механічний, нестерпний звук ... Само ж назву Бродського Осінній крик яструба в зіставленні з В«голосомВ» поета являє собою метафору [2]. p> Метафора - це таке семантичне перетворення, при якому образ, сформований щодо одного класу об'єктів, додається до іншого класу або конкретного представника класу (у нашому прикладі: образ 'Пронизливого крику птиці' додається до 'голосу поета'). Скорочуючи порівняння, метафора вносить зміни в інтерпретацію того властивості, яке служить підставою для уподібнення [13]. p> При своїй реалізації в тексті метафора може актуалізувати і ознаки буквального значення, створюючи єдиний метафоричний контекст: ср ........ і при слові В« прийдешнє В» з російської мови Вибігають миші і всієї юрбою відгризати від ласого шматка Пам'яті, що твій сир дірявої ... Життя, якої, як дарованої речі, не дивляться в пащу, оголює зуби при кожній зустрічі ... (І. Бродський). [4] При цьому розгортання метонимические переноси в тексті Бродського інтертекстуальності: воно задано пушкінської генитивной метафорою життя миш'я біганина . p> генітивно метафора породжує синтетичний стежок - метафору-порівняння (пор. кольорові намиста ліхтарів у Цвєтаєвої; зірок шпильки золоті у Мандельштама; дрібна осетрина хвиль у Бродського). Особливістю цього семантичного перетворення є те, що, за формулюванням В.П.Грігорьева, В«конкретні субстантивні компоненти генитивной конструкції вступають в особливі відносини один з одним, виявляючи одночасно і злитість нормативної та метафоричної семантики одного з компонентів, і роздільність по...
