, введення системи бонусів для постійних клієнтів і т.д. Всі ці дії повинні сприяти формуванню гудвілу. p align="justify"> У відповідності зі стандартом BSV-I1 прийнятому в 1988 році і доповненому в 1991 році Американським Товариством Оцінювачів (American Society of Appraisers, ASA) гудвіл визначається як В«добре ім'яВ» фірми і включає нематеріальні активи компанії, які складаються з престижу підприємства, його ділової репутації, взаємовідносин з клієнтами, місцезнаходження, номенклатури виробленої продукції і т.д. Ці фактори окремо не виділяються і не обліковуються у звітності підприємства, але служать реальним джерелом прибутку. p align="justify"> Гудвіл - це сукупність елементів бізнесу (підприємства), які спонукають клієнтів користуватися товарами або послугами даного підприємства і приносять йому прибуток (дохід), понад те розміру, який потрібно для отримання розумної (середньогалузевої, странової) прибутку (доходу) з матеріальних активів (інвестицій), і прибуток (дохід) від об'єкта інтелектуальної власності (ОІВ), ідентифікованих та оцінених окремо.
Одні економісти інтерпретують гудвіл як вартість практичних нематеріальних активів, інші ж визначають гудвіл як величину, на яку вартість бізнесу перевершує ринкову вартість його нематеріальних активів і тієї частини нематеріальних активів, що відображена в бухгалтерській звітності. У процесі оцінки доцільніше використовувати поняття В«гудвілВ» у другому значенні. Прихильники і першої, і другої точок зору сходяться в тому, що гудвіл:
- присутній тільки при наявності надлишкової прибутку, коли дохід підприємства на активи (або на власний капітал) вище середнього;
не може бути відділений від діючого підприємства, тобто не може бути проданий окремо від нього. Більше того, гудвіл як економічна величина приймається на баланс тільки в момент зміни власника підприємства. br/>
1.2 Роль гудвілу у вартості російських компаній
З точки зору впливу гудвілу на вартість російських компаній, всі підприємства можна розділити на три групи:
В· гудвіл компанії був ефективно сформований і зараз у силу стагнації компанії складає основну частину її вартості;
В· гудвіл є значущою, але не основною складовою вартості;
В· гудвіл ще не визначений в якості фактора, генерує прибуток.
До першої групи підприємств відноситься, наприклад, компанія В«Аспект-МодифікаторВ», досить відомий виробник автохімії. Експерти В«Магазину Готового БізнесуВ» оцінили її вартість у 12 млн. дол США. У 2000 році компанія займала близько 50% вітчизняного ринку автомобільної хімії, але до 2010 року змогла зберегти лише 8%. Сумарні витрати на придбання активів були оцінені в 10 млн. дол США, однак ці активи вузькоспеціалізовані, а значить, низьколіквідні і мають невелику вартість продажу. Підсумкова вартість бізнесу була сформована в основному за рахунок нематеріальних активів: товарного знака (впізнаваного на всій території Росії), технологічної документації, позитивних експертних висновків провідних дослідницьких центрів. Але головне споживачі пам'ятають, як лише кілька років тому вони буквально шикувалися в чергу за продукцією компанії В«Аспект-МодифікаторВ». Враховуючи це, потенційні інвестори прогнозують гарні перспективи розвитку для компанії.
До другої групи відносяться компанії, гудвіл яких становить від 25 до 40% вартості. У першу чергу це консалтингові, оціночні та юридичні фірми (на жаль, на ринку немає даних за їх оцінкою). Також в цю групу входять підприємства, що працюють у сфері послуг. І ті й інші компанії починають приносити стабільний прибуток тільки за умови формування постійної клієнтури і певної репутації, тобто гудвілу. Компанії, що працюють на цьому сегменті ринку, відносяться до числа найбільш часто продаються і купуються. Як приклад можна навести відомий московський ресторан В«АладінВ», вартість матеріальних активів якого склала 500 тис. дол США, причому ліквідність деяких з них була сумнівна (наприклад, на диван, покритий шкурою поні, вартістю 30 тис. дол США знайти покупця не так просто). У той же час фахівці В«Магазину Готового БізнесуВ» оцінили ресторан у 800 тис. дол США. Свою роль тут зіграли популярність закладу і унікальна для російського ресторанного ринку концепція. Всі ці чинники дозволили прогнозувати термін окупності в два роки, зробивши ресторан одним з найбільш привабливих інвестиційних пропозицій на ринку.
Третя група - це маловідомі і В«нерозкрученіВ» компанії. У силу неефективно сформовано...