ign="justify">. Фрустрація - тяжке стан, викликаний почуттям незадоволеності.  
. Циклотимія - легка форма маніакально-депресивного психозу без марення і суїцидальних думок. 
 . Шізобулія - ​​наявність у хворого протилежних вольових прагнень. 
 . екзогенними - виборче дію, викликане зовнішніми причинами. 
 . Емоції - почуття, переживання (емоції стримуються корою мозку). 
				
				
				
				
			 . Ехолалія - ​​повторення слів за мовцем. 
   Схеми 
 В  
 Постанова про призначення судово-психіатричної експертизи <# "justify"> шизофренія судовий психіатричний психіка 
  Слідчий <# "justify"> Права та обов'язки, передбачені ст. 57 КПК України, мені роз'яснені 20 травня 2010 Одночасно я попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 307 КК РФ за дачу завідомо неправдивого висновку. p align="justify">  Експерт  Лавров І.С.  _____________  
   Шизофренія: поняття, види, симптоми 
   Шизофренія - психічна хвороба з тенденцією до хронічного перебігу. Причина захворювання невідома, нерідко відзначається спадкова передача. p align="justify"> Залежно від форми шизофренія спостерігаються різні прояви розлади психіки - марення, галюцинації, збудження, знерухомлених та інші стійкі зміни, прогресуючі у міру розвитку хвороби. Перші симптоми не зовсім специфічні: подібні розлади можуть бути і при інших психічних хворобах. Проте в подальшому настають стійкі зміни психіки чи, як їх інакше називають, зміни особистості. Вони-то і характерні для шизофренії. Проте ступінь їх вираженості залежить від форми, етапу (раннього або пізнього) течії хвороби, темпу її розвитку і від того, чи тече хвороба безперервно або з поліпшеннями (ремісіями). p align="justify"> На самих ранніх етапах хвороби, як правило, ще до виникнення виражених явищ психозу, ці стійкі і всі наростаючі зміни психіки виражаються в тому, що хворі стають небалакучий, нетовариськими, замикаються в собі; вони втрачають інтерес до своїй роботі, навчанні, до життя і справах своїх близьких, друзів. Хворі нерідко дивують оточуючих тим, що ними опановує інтерес до таких областей знань і до таких занять, до яких вони раніше не відчували ніякого потягу (філософія, математика, релігія, конструювання). Вони стають байдужими до багато чого з того, що раніше їх хвилювало (сімейні та службові справи, хвороба близьких), і, навпаки, підвищено чутливими до дрібниці. Одні хворі при цьому перестають приділяти увагу своєму туалету, стають неохайними, млявими, опускаються; інші напружені, метушливі, кудись йдуть, щось роблять, про щось зосереджено думають, чи не ділячись з ...