творчість В»каже, щоВ« невідомо, подвиг чи Шварца прихід фашизму до влади до на створення чудової трилогії (В«Голий корольВ», В«ТіньВ», В«ДраконВ») або вона стала просто продовженням переказів Андерсена В». [5] При цьому неможливо коментується, що мається на увазі під словом В«переказуєВ». Деякий порівняння образів головних героїв В«ТініВ» Андерсена і Шварца робить Г.М. Тубельскій (до нього я повернуся пізніше). Повного порівняльного аналізу творів Андерсена і Шварца знайдено не було. br/>
БІОГРАФІЯ Є. Л. Шварца
На біографії Є.Л. Шварца я вирішила зупинитися більш докладно, так як відомостей про цього письменника недостатньо.
Євген Львович Шварц (1896-1958) народився в Казані. Батько його, студент-медик, за участь в соціал-демократичному гуртку незабаром був арештований, після звільнення йому заборонили жити в губернських містах, і родині довелося переїхати в Майкоп, де і пройшло дитинство майбутнього письменника. У Майкопі Е.Шварц закінчив реальне училище і вступив на юридичний факультет Московського університету. Але незабаром почалася війна, батько був відправлений на фронт, і мрії про університет довелося залишити. Сім'я перебралася до Катеринодар. Шварц заробляв, даючи уроки, виступаючи в аматорських акторських колективах. Його захопленням театром тривало довго: і тоді, коли він працював у газеті В«Всесоюзна правдаВ», і тоді, коли цей театр по ініціативи Гумільова перевели в Петроград.
Юний Євгеній був надзвичайно привабливий, весел, талановитий. Таким він і залишився в пам'яті сучасників. Г.Н. Тубельскій, автор статті про Є.Л. Шварце, наводить спогади Ольги Форш: В«Я пам'ятаю його юнацькому худим, з очима світлими, повними розуму і гумору. Шварц дивував нас талантом імпровізації, він був невичерпним вигадником. Живе і тонке дотепність, глузливий розум поєднувалися в ньому з добротою, м'якістю, людяністю, і він завойовував загальну симпатію В»[6]. p> У місті він познайомився з багатьма представниками інтелігенції, вона зробила великий вплив на його пошуки подальшого життєвого шляху. Деякий час Є. Шварц працював кореспондентом різних газет, потім його взяв до себе секретарем К. І. Чуковський. Так почалося знайомство Шварца з дитячою літературою.
У цей час він починає все більше і більше писати. Перше, що було надруковано, називалося В«Розповідь старої балалайки В». Написана ця казка після повені в Петербурзі в 1942 році. Потім виходить перша дитяча книжка Шварца В«Кульки-СударіковВ». У цей час Є. Львович працював у дитячому відділенні ОГИЗа в Ленінграді, де проявляє себе як талановитий журналіст і письменник. У редакції ОГИЗа панувала зовсім неофіційна обстановка, про що говорять спогади К.І. Чуковського: В«Замість ввічливого плаката: В«У нас не курятьВ», висів здоровенний транспарант. В«Графік - на фіг! В»... Деякі відвідувачі дитячого відділу до того слабшали від сміху, що, скінчивши справи, виходили на сходовий майданчик, тримаючись за стіни як п'яні В»[7]. Велике враження на мене справив випадок, розказаний Л. Пантелєєвим: В«У призначений день ми з Гришею Білих, молоді автори щойно закінченої повісті В«Республіка ШКІДВ», боязко піднімаємося на 6 поверх колишнього будинку Зінгер, з трепетом ступаємо на метлахськую плитки довгого видавничого коридору і бачимо; назустріч нам бадьоро тупають рачки два дорослих дядьки - один пишноволосий, кучерявий, іншого - тонколіций, красивий, з гладко причесаним на косий проділ волоссям. Кілька ошелешені ми притискаємося до стінки, щоб пропустити цю дивну пару, але чотириногі теж зупиняються.
- Вам що завгодно, юнаки? - звертається до нам кучерявиий.
- Маршака ... Олейникова ... Шварца ..., - белькочу ми.
- Дуже приємно ... Олейников! - Рекомендується пишноволосий, піднімаючи для рукостискання передню лапу.
- Шварц! - Простягає руку його товариш. p> Боюся, що сучасна молода читач засумнівається в правдивості моєї розповіді, не повірить, що таким дивним чином могли пересуватися співробітники радянського державного видавництва. Але так було, з пісні слова не викинеш. Пізніше ми дізналися, що редактори, відпочиваючи від роботи, розминалися, зображуючи верблюдів В». [8]
Потім робота в журналах В«ЇжакВ» і В«ЧижВ». Одним з найцікавіших відділів у В«ежеВ» був відділ В«Карта з пригодамиВ». У ньому Шварц виступав ще не як казкар, а як популяризатор географії, історії, поточної політики. З'явилася можливість розповідати дітям про все, що відбувалося в світі. І тут вже проявилася особливість таланту Шварца. Він був невичерпний на вигадки, у всьому проявлявся його артистизм, недарма ж він починав як актор. І відділ у В«ежеВ», придуманий Євгеном Львовичем, будувався за принципом літературного конферансу, коментаря до тих чи інших подій місяця. Це збігалося з програмою редакції - ні про що не говорити в лоб, завжди шукати і знаходити те, що можна назвати В«підходомВ» і що діти цінують понад усе. Звідси вже пряма дорога до п...
