зайнятості як В«НаукаВ», В«ОсвітаВ», В«КультураВ», В«ПослугиВ» та ін поки ще розглядаються в якості так званої інфраструктури або периферії економіки. p> Традиційно, ці наукомісткі сфери суспільного виробництва, в цілому, сприймаються росіянами двояко: або як частина соціальної сфери, виступаючої тільки лише споживачем матеріальних ресурсів, з усіма витікаючими з цього наслідками, зумовленими залишковим фінансуванням і відповідним низьким соціальним статусом, або (і це в кращому випадку) як рядові галузі національного господарювання. p> Система управління російським господарським механізмом, незважаючи на досягнутий деякий прогрес в області формування ринкових критеріїв і принципів управління, у своїй основі, традиційно продовжує зберігати сировинну і індустріальну специфіку. Галузі експортно-сировинної спрямованості в економіці Росії як і раніше складають її ключову базу. p> Завдяки такому розумінню ролі та місця таких наукоємних сфер життєдіяльності суспільства, як В«НаукаВ», В«ОсвітаВ» і Культура В»в основному ланці управління процесом господарювання російського державного соціально-економічного механізму, відповідає за формування і випереджальний розвиток інтелектуальних здібностей та індивідуальних обдарувань своїх громадян, їх своєчасну соціалізацію та професіоналізацію починає складатися несприятлива ситуація. p> За останній час відбуваються зміни в соціально-економічному та суспільно-політичному субрегіональному просторі російського соціуму за своїм характером і спрямованості, на наш жаль, вже починають формувати негативне ставлення до одного з основних капіталів Росії - його інтелектуальному і науково-освітньому висококваліфікованому кадровому ресурсу, породжуючи тим самим не тільки апатію та інтелектуальну пасивність, насамперед у середовищі осіб інтелектуальної і творчої праці. p> Ці та інші негативні фактори сприяють рекрутуванню інтелектуального кадрового корпусу для забезпечення і зміцнення як економіки інших країн, так і тіньової економіки, включаючи кримінальні структури (наприклад, робота в підпільних лабораторіях за виготовленню вибухових, наркотичних, психотропних та інших речовин), сприяючи тим самим значного поповнення В«тіньової економікиВ» високоінтелектуальним кадровим корпусом. І, що дуже важливо, в середовищі молодого покоління, як наслідок цих проявів, вже починає формуватися досить стійке негативне ставлення до розумово-пізнавальним виду праці. p> У відомому сенсі, ці негативні прояви в соціально-економічних реаліях країни, правоцірует НЕ тільки відтік з наукових та освітніх структур творчо здатних, талановитих, обдарованих російських громадян, соціально та економічно активного селективного контингенту наукових і педагогічних працівників в менш наукоємні сфери діяльності, в цілому ряді випадків супроводжується їх від'їздом за кордон. Вони також сприяють різкому зниженню не тільки інтересу дорослого населення, особливо молодого покоління, до пізнання через цілеспрямовану, систематизовану навчання протягом ус...