1. Теоретична частина
.1 Загальні положення
Електроприводом називається електромеханічна система, призначена для приведення в рух робочих органів машин і механізмів та управління їх технологічним процесом, що складається з електродвигуна, перетворювального пристрою, пристрою управління і передавального пристрою.
Функціональна схема автоматизованого електроприводу представлена ​​на рис. 1.1
В
Малюнок 1.1 - функціональна схема автоматизованого електроприводу
На рис. 1.1 прийняті наступні позначення
ПРУ - перетворювальне пристрій;
СПУ - силове перетворювальне пристрій;
ІСУ - інформаційна система управління;
ЕМП - електромеханічний перетворювач;
РД - ротор двигуна;
ПУ - передавальне пристрій;
ІМ - робочий орган виконавчого механізму;
ЗУ - задають пристрої;
ДОС - датчики зворотного зв'язку.
Як випливає з визначення поняття В«ЕлектроприводВ», так і з його функціональної схеми електропривод складається з чотирьох основних частин:
електричного двигуна;
силового перетворювального пристрою;
передавального пристрою;
системи управління.
Спочатку розглянемо коротко складові частини електроприводу.
Електричні двигуни призначені для перетворення електричної енергії в механічну. На рис. 1.1 електричний двигун складається з двох частин: електромеханічного перетворювача енергії ЕМП, що перетворює електричну енергію в електромагнітну, і ротора двигуна РД, в якому електромагнітна енергія перетворюється в механічну. Двигун розвиває момент M на валу ротора, який обертається з кутовою швидкістю ?.
За родом споживаного струму електричні машини поділяються на:
двигуни постійного струму;
двигуни змінного струму.
Розрізняють такі електродвигуни постійного струму:
незалежного збудження;
паралельного збудження;
послідовного збудження;
змішаного збудження;
з порушенням від постійних магнітів;
з порожнистим немагнітним якорем;
з друкованим якорем;
з напівпровідниковим комутатором;
магнітогідродинамічні електродвигуни і т.д.
Електроприводи змінного струму можуть бути реалізовані на базі наступних е...