илася на межі різних культур, соціальних груп, спільнот (культурна маргінальність, маргінальність соціальної ролі, структурна маргінальність). Звідси і набір слів, які задають ракурс розуміння маргінальності: В«проміжністьВ», В«окраїнністьВ», В«граничністьВ». p align="justify"> У всьому цьому закладено відомий сенс: в даному (маргінальному) стані особистість, яка прагне або примушена адаптуватися до нових умов життя, відчуває протягом тривалого часу напруженість, в кінцевому рахунку визначається альтернативою успіху або невдачі адаптації, зміни ідентичності. Суперечності, колізії маргінального стану людини нерідко виражаються в термінах: девіантної поведінки, аномії, стану відчуженості, знехтуваним від суспільства. p align="justify"> Цілком зрозуміло, що в принципі оціночно нейтральне поняття маргінальності може приймати і негативне значення, яке цікавить кримінологію. Зокрема, для радянських кримінологів саме цей аспект залишався єдиним і головним у розумінні маргінальної середовища: це - соціально нестійка деклассированная і полудеклассірованная група, як правило, включає дармоїдів, волоцюг, алкоголіків, наркоманів, соціально неадаптовані суб'єктів з кримінальним минулим, які значно ускладнюють кримінологічну обстановку.
Взаємозв'язок маргінальності та злочинності в даному випадку може трактуватися не тільки у вигляді припущення, що маргінал в силу ряду обставин схильний до правопорушень, скоєних злочинів, а й у вигляді припущення, що маргінал, що знаходиться на В«околиціВ» , в В«ПодонніВ» соціального життя (В«люмпениВ», В«андерклассВ», В«бичіВ», В«бомжіВ», повії, жебраки і т. п.), меншою мірою захищений в правовому відношенні, ніж інші, і частіше стає жертвою злочинів різного роду. Стати жертвою злочину або самим злочинцем в даному випадку ними нерідко сприймається як норма, в порядку речей. З цієї точки зору для кримінологів особливої вЂ‹вЂ‹значущості набуває внутрішній світ маргінальної особистості, її свідомість і поведінку. p align="justify"> Безсумнівно, процес маргіналізації, зміна однієї соціального середовища на іншу, не може проходити безболісно. Людина, що сформувався в одних умовах, що засвоїв відповідні цінності, норми і традиції, які закріплювалися фактично з моменту його народження, при вторгненні в чужу йому середу, зі своїми усталеними нормами і традиціями, виявляється у владі почуття тривоги, стурбованості за своє майбутнє. У разі відсутності обставин, що сприяють сприятливої вЂ‹вЂ‹адаптації маргінала, не тільки можливий, а й у більшості випадків відбувається вибух агресії, що виливається нерідко в злочинне діяння. p align="justify"> Певний інтерес представляють і психологічні характеристики, властиві особистості маргіналів: слабка опірність життєвим труднощам; дезорганізованность; приголомшеність; нездатність до самостійного аналізу тривожних відчуттів; непристосованість до боротьби за свої права і свободи; занепокоєння, тривожність, внутрішня напруга , що переходить іноді в нічи...