вав уроки: замість того, щоб йти в консерваторію, він гуляв по вулицях або бігав на каток. Один час він жив у сім'ї своєї тітки по батькові, де спілкувався з двоюрідними сестрами. Всі родичі характеризували його, як невтомного пустуна, і тільки під час приїздів улюбленої бабусі Сережа ставав тихим і слухняним. Тим часом становище в консерваторії ставало все більш і більш неблагополучним. Сергійка перевели в Московську консерваторію. Через багато років він пам'ятав, як бабуся "вирахувала, скільки грошей йому потрібно дати на дорогу, пошила йому сіру куртку, зашила йому в ладанку ще сто рублів, купила квиток до Москви ... як гірко йому було їхати і як у вагоні, коли потяг скресла він заплакав ". Дитинство закінчилося. У консерваторії він потрапив до викладачеві Звєрєву, який вимагав від нього серйозного ставлення до занять, не терпів ліні. Де вже тут побігаєш на каток. Починалися заняття в шість годин, ніяких поблажок не допускалося. Вечорами Сережа відпочивав, навчався танців, ходив у театри або на концерти. У недільні дні Рахманінов приймав гостей і виступав з вивченими творами. Так він неодноразово грав перед Чайковським і Рубінштейном. Більше чотирьох років провів Рахманінов в будинку Звєрєва. У важкі для хлопчика роки Звєрєв замінив йому батьків, взявши на себе всі турботи про нього. Він виробив у Сергія постійні і міцні навички занять, любов до праці, почуття обов'язку і відповідальності за свої вчинки, також заклав міцні основи, на яких згодом виросло дивовижне мистецтво музиканта.
А влітку 1888 Рахманінов блискуче вступив на старше відділення консерваторії, хоча продовжував жити у Звєрєва. Тяга до твору у Сергія Васильовича проявилася ще в дитячі роки, приблизно з 14 років він почав записувати свої твори і серйозно захопився композицією. У Звєрєва хлопчики ніби жартома вирішили зайнятися твором і Рахманінов легко написав дві сторінки етюду для фортепіано, в той час, як його друзі змогли осилити лише початок задуманих п'єс. (Ця робота згодом вилилася в цикл творів під назвою Етюди-картини. Один з них ви зараз почуєте у виконанні Глухавцовой Діни. Люте, стихійне буяння цього етюду нагадує нічний ураган з тривожним палахкотіння частих блискавиць, зловісним танцем вогняних іскор і затухаючим під кінець примарним мерехтінням.) На заключному іспиті з гармонії П.І. Чайковському так сподобалися прелюдії Рахманінова, що він поставив 5, оточену чотирма плюсами. Літні канікули Рахманінов проводив з родичами, тітками, сестрами і потайки від усіх писав свій перший фортепіанний концерт. (Зараз, коли я вам програла головну партію з першої частини цього концерту, ви, звичайно, почули на скільки натхненна, распевного ця тема. Тут ще хочеться додати те, що свій перший фортепіанний концерт Рахманінов написав у 17 років, хоча концерт вражає зрілістю стилю). p> У силу обставин навчання на фортепіанному відділенні Сергій Васильович завершує на рік раніше, за 3 тижні вивчивши складну програму для іспиту, яку деякі вчать 2 роки. Дипломною роботою по композиції була опера "Алеко", яку композитор написав за 17 днів, і іспит був зданий чудово. Так як Рахманінов закінчив 2 відділення на відмінно, то отримав велику Золоту медаль.
Після закінчення консерваторії композитор переживає творчий підйом і створює безліч творів. Серед них ряд романсів, перша сюїта, музичні моменти. Здавалося, життя кипить ключем, Рахманінов стає відомим, як виконавець і починає концертну діяльність. Але тут його чекав важкий удар: в 1897 році виконана його перша симфонія зазнала повного провалу і визвалала різко негативні відгуки. Ось, як критик Ц. Кюї писав про його симфонії: "Якщо б у пеклі була консерваторія, якби одному з її обдарованих учнів було задано написати програмну симфонію на тему "семи єгипетських виразок" і якби він написав симфонію начебто симфонії Рахманінова, то він би блискуче виконав своє завдання і привів у захват мешканців пекла ... ". Хіба можна так ображати молодого композитора, та ще на його першій в житті такої серйозної прем'єрі? У пориві відчаю композитор знищив ноти симфонії. Він більше не міг складати, це стан тривав протягом 3 років. Справитися з цим допомогли його близькі, рідні. У цей період зав'язалася дружба з видатним співаком Ф.І. Шаляпіним, а також з кілька років він вів листування з незнайомкою під псевдонімом "Re", як пізніше з'ясувалося під "Re" ховалася відома письменниця і поетеса Маріетта Шагінян.
Роки кризи скінчилися, і почалася активна творча діяльність. Новий період творчості відкривається одним з найвідоміших його творів - Другим концертом для фортепіано з оркестром. (Зараз я зіграла вступ і головну партію 1 частини фортепіанного концерту. Ці теми відрізняються широтою, розмахом, мужня суворість поєднується з підкорює задушевністю ліричного висловлювання. Під час звучання головної партії мені приходить на думку те, що в ній композитор зумів передати всі свої переживання, пов'язані з трирічним мовчанням.) У ці рок...
