місті написів на кришках саркофагів у ряді пірамід. Наприклад, таких як "носи свою матір на руках, як вона терпляче носила тебе в своєму череві". p align="justify"> Але Стародавній Схід дає і інші приклади гендерних відносин. Крайня форма патріархату існувала у Вавилоні. У Персії функціонувало багатоженство. Практикувалися інцест і продаж дружин. p align="justify"> Необхідно відзначити, що Стародавній Схід, що характеризувався як епоха деспотичної державності, природно, багато в чому і реалізовував гендерні відносини в рамках своєї традиції, своїх політичних, соціальних та культурологічних уподобань.
Антична онтологія гендерних відносин в першу чергу виходила з їх розуміння як умов природного рівності та відмінності. При цьому малися на увазі як біологічні, так і соціальні чинники. p align="justify"> У своєму діалозі "Держава" Платон встановлює широко тягнеться рівність жінок і чоловіків. Біологічне відмінність між статями Платон вважав несуттєвим по відношенню до того, які суспільні корисні завдання здатний виконувати людина. Та обставина, що жінка народжує дітей, не виправдовує засноване на розбіжності статей поділ праці, при якому жінки займаються лише домашнім господарством, а чоловіки виконують громадські обов'язки. p align="justify"> На цій підставі Платон може розглядатися як один з перших захисників рівноправності статей. Саме Платон першим став відстоювати рівні можливості для освіти, вибору професії, заняття соціального стану виключно відповідального здібностям жінки або чоловіки. Платон також першим звернув увагу на необхідність рівності політичних і юридичних прав для чоловіка і жінки. Але при цьому Платон у своїй моделі ідеальної держави відстоював ідеї скасування сім'ї для двох вищих класів, що володіють політичною владою. Для цих класів сімейно-моногамної організації предпочиталось вільне полігамна партнерство. p align="justify"> Платон не робить акценту на сімейну організацію ще й тому, що для нього пріоритетом виступають суспільні сфери життя, коли сама держава виступає як одна велика сім'я із загальною власністю і спільними дітьми.
На відміну від Платона, Аристотель саме родині відводив важливе місце в системі соціалізації і найкращого прояви людиною своїх здібностей і чеснот.
На думку Аристотеля, сім'я і держава виконують різні функції. Держава забезпечує політичну самореалізацію громадян, сім'я - господарсько-побутові функції, народження і виховання дітей. Тому, вважає Аристотель, родина не має бути скасована, а, навпаки, виступає основоположним інститутом соціалізації і комунікації. p align="justify"> У гендерної онтології Аристотель виступає категоричним опонентом Платона. Він виходить з того, що при зачатті чоловік править духом, а жінка - тілом. Тому маскулінна воля присутня не тільки в сім'ї, а й переноситься на всю систему соціальних і політичних відносин. Якщо Платон у питанні рівності чоловіка і жінки виді...