У радянській Росії в 20-і рр.. XX в. Цьому напрямку приділялася серйозна увага органами ЦСУ. Вже в 1918 р. У складі ЦСУ був утворений відділ моральної статистики, пізніше перейменований у відділ соціальних аномалій. У журналі В«Вісник статистикиВ» публікувалися статті та статистичні матеріали по кримінальних справах, самогубств, проституції, алкоголізму, дитячої безпритульності та ін Наукові дослідження в галузі моральної статистики, що здійснювалися висококваліфікованими професійними статистиками, відрізнялися глибиною і різнобічністю, дотиком в специфіку причин та умов різних соціальних аномалій.
У 20-і рр.. поняття В«моральна статистикаВ» ще не склалося. Найбільш спірним було питання про те, яким є коло явищ і процесів, які повинна відображати моральна статистика. При найбільш розширеному її тлумаченні до неї відносили збір відомостей не тільки у кримінальних справах, проституції, алкоголізму, наркоманії, розлучень, позашлюбних народжень, а й за віросповіданням, освітою, видавничої справи і мистецтву. Метою моральної статистики вважалося вивчення доступних масовому спостереженню дій, подій і наслідків, що дозволяють робити висновки про стані моральності людей. Разом з тим відзначалася умовність критеріїв поділу понять В«моральноВ» і В«аморальноВ», так як у різних народів і соціальних груп у різних історичних умовах вони були різними.
Питання про відповідність поняття В«моральна статистикаВ» її реальному змісту активно обговорювалося в 20-і рр.., він не втратив своєї актуальності і нині.
Моральна статистика, як уже зазначалося, має широку область охоплення: можна статистичними методами вивчати любов, дружбу і т.д.; побудувати, наприклад, ряди розподілу представників різних статевовікових, соціальних груп по числу друзів, виявити у кого їх більше, яка дисперсія дружніх зв'язків по групах, значимі Чи міжгрупові відмінності.
Однак предмет дослідження моральної статистики, як правило, зміщений у напрямку соціальної патології. Таке положення легко пояснити: найбільшу практичну значимість і небезпеку становлять саме прояви соціальної патології.
Позитивні показники моральної статистики характеризують кількість позитивних вчинків в різних сферах - трудовий, сімейно-побутовий, захисту Батьківщини і ін Проводяться угруповання осіб, які мають особливі заслуги перед суспільством, нагороджених орденами, відзнаками, відмічених званнями, преміями та ін До позитивних показниками відносяться дані про благодійність, спонсорство. Цей напрям у вітчизняній статистиці тільки починає формуватися.
1.2 Завдання моральної статистики
Завдання моральної статистики на перший погляд більш далекі в порівнянні з іншими галузями статистики від економічних проблем. Вони безпосередньо зосереджені на характеристиці особистості та її поведінки в різних сферах життя. Разом з тим кінцевий результат впливу певних ідеалів, систем цінностей, вчинків людей на соціально-економічні процеси може ви...