явитися надзвичайно значущим. Відомо, що одні й ті ж форми політичної організації суспільства, одні й ті ж технології виробництва, культурні цінності можуть по-різному реалізуватися на практиці залежно від особистісних якостей населення: від загальноприйнятих моральних цінностей, рівня культури, традицій і звичаїв, заходи засвоєння гуманних принципів, людських контактів і т.д. Сильні і зворотні зв'язки - змінилися умови життя можуть різко перетворити поведінку людей і їх погляди.
Обов'язковою напрямком моральної статистики виступає розгляд диференціації показників по території, по різних категоріях населення - демографічним, соціальним, економічним, етнічним. Як у будь-якої галузі статистики, в моральної статистикою велика увага приділяється динаміці - вивчення тенденцій за минулі роки та оцінці перспектив на майбутнє. Тут досліджуються поширеність, інтенсивність і ступінь стійкості проявів морально-психологічних властивостей особистості і суспільства; вивчаються фактори і мотиви реальної поведінки і установок населення.
Моральні якості виявляються в міжособистісних контактах, у взаємодії особистості з окремими соціальними інститутами, взаєминах спільнот людей (Територіальних, етнічних, політичних, державних), у відносинах особистості і груп людей до матеріально-речовий середовищі, до природи.
Моральна статистика звертає увагу і на стійкість явищ - чи виникають вони епізодично або існують постійно, стабільні або схильні до коливань.
Стосовно до перерахованих задачах в моральній статистикою формуються свій методичний апарат, способи збору та обробки відповідної числової інформації.
В
Глава 2. Методичні основи
2.1 Джерела інформації в моральній статистикою
У моральної статистиці використовуються всі методичні прийоми, розроблені в статистичної науці. Разом з тим своєрідність предмета і об'єкта дослідження накладає свій відбиток на їх застосування.
Відмінність моральної статистики від інших галузей соціальної статистики полягає в тому, що її першоосновою виступають морально-психологічні властивості особистості, які більше, ніж будь-які інші соціальні аспекти (освіта, рівень життя, зайнятість населення та ін), носять суб'єктивний характер. Ці обставини зумовлюють: обмеженість інформаційної бази моральної статистики; особливої вЂ‹вЂ‹актуальності достовірності даних; необхідність більш широкого застосування методів статистики думок і спеціальних вибіркових обстежень; більш часте звернення до методів таких наук, як соціологія та психологія.
У Як джерела інформації в моральній статистикою, як і в цілому в соціальної, використовуються дані статистичної звітності, переписів населення, спеціальних вибіркових обстежень, соціологічних опитувань, відомчого обліку.
Статистична звітність містить широке коло даних, необхідних для моральної статистики. Це, перш за все матеріали по злочинності і правопорушенням, порушенням норм трудо...