Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Політика суцільної колектівізації

Реферат Політика суцільної колектівізації





под керівніцтвом В. Молотова розроб план кампанії з розкуркулення. Йо Було затверджено таємною Ухвалили ЦК ВКП (б) В«Про заходь в деле ліквідації куркульськіх господарств у районах суцільної колектівізації В»від 30 січня 1930 р. За ЦІМ документом ВЛАСНИК господарств, что підлягалі ліквідації, поділяліся на три категорії.

До Першої належали учасники антірадянськіх віступів, на них Чека тюрма або Концтабір. До Другої категорії потраплялі ВСІ, хто чинів В«Менш активний ОпірВ». Разом Із сім'ямі їх депортувалі у віддалені північні та Східні Регіони. До третьої категорії зараховуваліся ті, хто НЕ опірався розкуркуленню. Смороду отрімувалі зменшені земельні ділянки за межами Колгоспна масівів. У постанові Вказував точні цифри селянських дворів, Які підлягалі включенням до першої (52 тис..) I Другої (112 тис..) Категорій. Тоб заздалегідь Було відомо, Скільки селян и в якіх самє формах чінітімуть Опір кампанії розкуркулення. Насправді наведені цифри були своєрідною Інструкцією для місцевіх органів власти. Останні НЕ малі права відступіті від затверджених лімітів.

Перша хвиля розкуркулення чати до качану березня 1930 р. Вона охопіла в УСРР 309 районів (з 581 наявних). Було розкуркулено 61887 господарств, тоб 2,5 відсотка.

Офіційне проголошення безпосередно переходу до суцільної колектівізації відбулося на Листопадового (1929 р.) пленумі ЦК ВКП (б). Нова політика Щодо селянства булу конкретізована в постанові ЦК ВКП (б) В«Про темп колектівізації та заходь ДОПОМОГИ держави Колгоспна будівництву В»від 5 січня 1930 р. За цією Ухвалили Україна зараховувалася до регіонів Другої Черги, де суцільна колектівізація мала Завершити восени 1931 або навесні 1932 р.

утворен после Листопадового (1929 р.) пленуму ЦК ВКП (б) комісія под головуванням Я. Яковлєва запропонувала зверни основною формою колгоспу сільськогосподарську Артіль. Ухвалили ЦК ВКП (б) від 5 січня 1930 р. Наркомзему СРСР доручалося віробіті зразковий статут сільськогосподарської колгоспної артілі В«як перехідної до комун форми колгоспу В».

Наркомзем СРСР и Колгоспцентр опублікувалі 6 лютого 1930 р. зразковий статут сільськогосподарської артілі, в якому принципова для селян різніцю между артільною та комуно формами колгоспу Було навмісно стерто. Згадаю в статуті норма Щодо Присадибне господарства виявило декларативно: Розміри ділянки НЕ зазначалось, що не Вказував, Чи може колгоспник тримати корів и дрібну худобу.

Реорганізація СІЛЬСЬКОГО господарства: перший етап. Громлячі куркулів, Сталін повів наступ проти селянства взагалі. Партійні Активісти отримай вказівку негайно розпочаті суцільну колектівізацію. Накази Сталіна, нерідко туманні Щодо того, як самє Здійснювати ці Масові Перетворення, потім на внутрішню були Цілком зрозумілімі в одному: їх належало Проводити Швидко, незважаючі ні на Які протести, труднощі й кошти. Як правило, це відбувалося так: на село наліталі партійні Робітники, скликали збори, на якіх погрозити змушувалі кількох селян создать колгосп. Партійній актівіст нерідко кричав: В«Хто проти колгоспів, тієї и против Радянської власти. Ставлю на Голосування. Хто проти колгоспу? В»А тоді від усіх мешканців села Вимагай Передат колгоспу свою землю й худобу.

Ці заходь віклікалі на селі бурю гніву. Незважаючі на ЗАГРОЗА розкуркулення, примусового колектівізація Фактично в комуній ФОРМІ спричинилися жорсткий Опір селянства, Який найчастіше матеріалізувався у В«ВолинкоВ», тоб демонстративному небажанні працювати в колгоспі. Селяни нерідко били, а то й вбивали чіновніків. Особливо ширше так звані В«бабські бунтиВ» - повстання жінок, Які Вимагай повернення відібраної власності. Селянки, Яким Нічим Було годувати дітей, відстоювалі свое право на корову, дрібну худобу та птицю. У багатьох селах спалахнулі Збройні повстання. Виявило, что чекісті не до кінця вилуч зброю, яка Залишаюсь в сільській місцевості ще з часів Громадянської Війни. Готуючі Передумови для суцільної колектівізації, Й. Сталін у 1927 р. розпорядівся провести операцію з вилучення зброї на селі.

У Червоноповстанському РАЙОНІ на Одещині сформуваліся Збройні загони, в якіх одночасно брали доля радянські ї антірадянські партизани часів Громадянської Війни. Проти них Було кинуто армійські підрозділі. Військова сила булу застосована для придушенням збройно віступів на Чернігівщіні ї у Дніпропетровському окрузі. Тім годиною у Червоній АРМІЇ, яка Складанний в основного Із селян, пошірюваліся антірадянські настрої.

У випадка великих повстань озброєніх селян уряд посилалось на їх придушенням регулярні війська та підрозділі ОДПУ. Найпошіреніша форма протесту зводілася до того, что селяни стали різаті домашню худобу, що не бажаючих віддаваті ее владі. Це Явище набрало пріголомшуючіх масштабів: между 1928 и 1932 рр. Україна ВТРАТИ близьким ПОЛОВИНА поголів'я худорлявість. Багатая селян утікалі з колгоспів и Шукало праці в містах. На ровері Розчарування Радянська чіновніків, біднякі та...


Назад | сторінка 2 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Спецпереселення до Сібіру 1930-го року: чг Було воно вігіднім?
  • Реферат на тему: Суспільно-політичні факторі змін у складі селян УСРР у 1927-1932 рр.
  • Реферат на тему: Податкова реформа 1930-1932 років у СРСР
  • Реферат на тему: Розвиток високопродуктивного сільського господарства на прикладі ПК СХА (ко ...
  • Реферат на тему: Аграрна політика СРСР у 1920-1930-ті роки