Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Доклады » Електронні та друковані ЗМІ: конвергенція чи антагонізм

Реферат Електронні та друковані ЗМІ: конвергенція чи антагонізм





е володіють такою популярністю, як мережеві газети і журнали. p align="justify"> Технічний аспект

Кожне технічне нововведення в галузі ЗМІ завжди викликало питання про виживання, умовно кажучи, "застарілих" форм масової комунікації. Винахід радіо викликало розмови про можливе вимирання друкованих ЗМІ, потім винахід телебачення нібито поставило під загрозу існування все тих же друкованих ЗМІ та радіо, тепер набирає обертів розвиток Інтернету, росте його популярність, відповідно, питання про співвідношення нових і старих ЗМІ знову набуває актуальності. Як ми бачимо, щодо традиційних ЗМІ побоювання були марні: друк благополучно співіснує з радіо і телебаченням, кожен вид займає свою нішу, має свою аудиторію і виконує свої функції. Такі факти дозволяють припустити, що та Інтернет займе своє місце в цьому ряду, ставши просто одним із способів передачі інформації. [1] Однак Інтернет здатний кілька порушити цю задушевну картину хоча б тому, що він, при своїх характеристиках, може не просто доповнити список форм ЗМІ, але і об'єднати в собі функції і властивості всіх вже існуючих видів. Така перспектива, природно, наводить на роздуми: а чи не витисне Інтернет всі інші форми з інформаційного ринку? p align="justify"> Юридичний аспект

З юридичної точки зору, існує дуже важливий і на сьогоднішній день так і не знайшов свого рішення питання: чи є Мережа або її фрагменти (сайт, домашня сторінка і т.д.) засобами масової інформації? В якій мірі мережеві ЗМІ повинні підкорятися чинному Закону В«Про засоби масової інформаціїВ»? Або перехід засобів масової інформації до електронної форми вимагає окремих, специфічних юридичних рішень? p align="justify"> На даний момент не існує такого законодавчого акту, який зобов'язав би власників мережевих ЗМІ зареєструвати свої видання, проте багато діючі електронні засоби масової інформації добровільно проходять реєстрацію. Навіщо? Заради отримання статусу: називати себе засобом масової інформації, безсумнівно, більш почесно, ніж просто носити назву "сайт". Природно, за статус доводиться розплачуватися: реєстрація мережевого ЗМІ - процес клопіткий, ускладнений безліччю тонкощів. Наприклад, як трактувати щодо електронних ЗМІ таку характеристику як тираж або зона поширення? p align="justify"> Треба відзначити, що більшість діючих в Мережі засобів масової інформації відповідають визначенню, даному в ст.2 вищезгаданого Закону про ЗМІ: В«під масовою інформацією розуміються призначені для необмеженого кола осіб друковані, аудіо-, аудіовізуальні та інші повідомлення та матеріали; під засобом масової інформації розуміється періодичне друковане видання, радіо-, теле-, відеопрограма, кінохронікальних програма, інша форма періодичного поширення масової інформації В». Однак багато інші статті Закону фактично непорівнянні з характером мережевих ЗМІ. p align="justify"> У юридичному контексті даного питання нас також цікавить аспект відповідальності мережевих ЗМІ за поширювані ними відомості. Зрозуміло, що за публікацію на сайті, наприклад, призову до війни, до повалення чинної влади і т.д. власник даного сайту понесе покарання, але якщо подібна інформація буде розміщена на сайті мережевого ЗМІ, то покарання буде набагато жорсткішим.

Проблема відповідальності за поширення інформації носить також яскраво виражений соціальний характер.

Соціальний аспект

У соціальному аспекті проблема відповідальності пояснюється, перш за все, чинником якоїсь ілюзорної анонімності користувача, а також фактором не менше ілюзорною "нічийності" інформації. Природно, на своєму власному сайті, а тим більше в зареєстрованому мережевому ЗМІ власник навряд чи буде розміщувати відомості, які можуть спричинити за собою покарання, але існує велика кількість ресурсів, які відрізняються мінімальним ступенем ідентифікації користувача (наприклад, спілкування в чаті або можливість розміщення сайту в зоні типу narod.ru). Інтернет дає користувачеві можливість "жити" і працювати в Мережі під різними іменами, що неминуче створює відчуття повної безкарності. p align="justify"> Не менш важливим питанням є проблема "власності" на інформацію. У Мережі вже стала сумною традицією пряме "злодійство" інформації, несанкціоноване використання джерел, а також знеособлені посилання типу "за відомостями, отриманими в мережі Інтернет ...". До речі, це питання частково допомагає вирішити якраз вищезгадана реєстрація мережевого ЗМІ. p align="justify"> Однак найважливішим у соціальному аспекті даної теми є питання про те, наскільки суспільство готове до використання нового засобу масової інформації. Зрозуміло, що для отримання інформації з інтернету необхідно, як мінімум, мати підключений до Інтернету комп'ютер і володіти хоча б мінімальними навичками роботи в Мережі. На жаль, у нас немає на даний момент досліджень про те, який відсоток населення країни відповідає цим вимогам. Однак без всяких дослідже...


Назад | сторінка 2 з 3 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Інтернет-журналістика в системі засобів масової інформації: становлення і р ...
  • Реферат на тему: Інтернет-журналістика і проблеми свободи засобів масової інформації
  • Реферат на тему: Зв'язок Інтернету та засобів масової інформації
  • Реферат на тему: Використання Інтернету традиційними засобами масової інформації для спілкув ...
  • Реферат на тему: Аудиторія друкованих засобів масової інформації