прийнята до провадження, і автори отримали гонорар. Всі захоплювалися поезією. Улюбленим поетом Нори був Б. Пастернак. Вона знала напам'ять багато його віршів, а також Пушкіна, Тютчева, Некрасова, Блоку, Омара Хайяма. Нора любила класичну музику, не пропускала Московські міжнародні конкурси ім.П.І. Чайковського.
І чоловік Нори - Борис Аркадійович Кузьмін, і чоловік Фріди - Олександр Йосипович Кулаковський загинули під час Великої Вітчизняної війни.
У 1944 - 1945 роках Нора читала курс західної літератури на редакційно-видавничому факультеті поліграфічного інституту і вела там семінар зі світової літератури XX століття. Себе вона називала «двадцатніцей».
нора галь переклад література
Перекладацька діяльність
Першої перекладацької роботою Нори Галь (не рахуючи, зрозуміло, віршів А. Рембо для дисертації) став роман Н. Шюта «Щуролов». Вона зробила переклад в 1942 році, але опублікований вперше він був через більш сорока років, та й то в скороченні, в трьох літніх номерах журналу «Урал» за 1983 рік, а повністю - лише в 1991 році разом з іншим романом цього автора «На березі» в її ж перекладі у видавництві «Художня література».
Переважно з перекладами художньої літератури пов'язана вся творча діяльність Нори Галь. В її перекладах вийшли твори авторів різних країн: Австралії, Бельгії, Великобританії, Ірландії, Новій Зеландії, США, Франції. З англійської вона перекладала Ф. Брет Гарта, Е. Войнич, Ч. Діккенса, Т. Драйзера, Дж. Лондона, У.С. Моема, О. Генрі, Р. Олдінгтона, Е. По, Дж. Селінджера, Г. Уеллса. Г. Фаста, О. Хакслі, з французької - Л. Арагона, А. Барбюса, А. Камю, А. Моруа. Всі перекладачі та критики одностайно відзначали, що Нора Галь зберігає своєрідність оригіналу і у неї завжди відчувається правильність підібраного російського слова.
Особливо глибокий слід в житті і творчості перекладачки залишив Сент-Екзюпері, чий людський образ і життєві позиції були їй дуже близькі. Знайомство її з цим автором відбулося влітку 1939 року: треба було для журналу «Інтернаціональна література», де друкувалися замітки про зарубіжних новеньких, коротко написати про щойно вийшла у Франції книзі Сент-Екзюпері «Terre des Hommes», згодом перекладеної Норою Галь «Планеті людей». Однак її матеріал не був надрукований, так як почалася друга світова війна, Франція була окупована, і на сторінках журналу йшлося про трагічну долю цієї країни. У 1943 році журнал припинив існування, і тільки з 1955 року стало виходити його продовження - «Іноземна література».
Маленький принц
Через двадцять років після написання так і не побачила світ рецензії на книгу Сент-Екзюпері дочка Фріди Вігдоровой принесла Норі видану у нас французькою казку цього автора, яку їй дала знайома викладачка іноземних мов. Це був «Маленький принц». Як писала потім Нора, вона прочитала книгу «залпом, не відриваючись, перевела її, причому переклала для себе, для своїх близьких, зовсім і не думаючи про друк». Ф. Вігдорова обійшла багато журналів, пропонуючи цей переклад. І, нарешті, в 1959 році «Маленький принц» заговорив з читачами по-російськи зі сторінок серпневого номера журналу «Москва». З цієї публікації і почалося тріумфальний хід чудесної казки, що не припиняється й досі. Притому протяго...
