від, необхідність у регулюванні взаємин людей тієї чи іншої професії приводили до усвідомлення й оформленню визначених вимог кодексу моралі. Виникнувши спочатку як прояв повсякденної, буденної моральної свідомості, надалі вона вже розвивалася на основі узагальненої практики поведінки представників кожної професійної групи. Ці узагальнення підсумовувалися як в писаних і неписаних кодексах поведінки різних професійних груп, так і у формі теоретичних висновків, що свідчило про перехід від буденного до теоретичного свідомості у сфері моралі.
2. Етика вченого. Етичні проблеми науки
Етика вченого - область професійної етики, що визначає моральні відносини вченого з його колегами та учнями, його ставлення до досліджень інших учених, а також до свого власного дослідженню.
В «моральний мінімум вченого» входить, насамперед, обов'язковість посилань на чужі ідеї при точному цитуванні джерела, неприпустимість плагіату, толерантність у стосунках з опонентами. Морально неприйнятним в науці є нав'язування своїх ідей і теорій адміністративними методами.
Найважливішим принципом етики вченого є передбачення соціальних та екологічних наслідків своїх досліджень і прийняття моральної відповідальності за ці наслідки.
Останнім часом все більше актуалізується принцип гуманного ставлення вченого не тільки до оточуючих людей, а й до всього живого. Так представниками біоетики став обговорюватися питання про неприпустимість експериментування на тварин. На початку ХХI століття стає очевидним: пристрасть ученого не повинна здійснюватися за рахунок загибелі або страждань живої істоти.
Моральність вченого багато в чому визначається його людяністю і цілісністю особистості, коли спеціалізований суб'єкт пізнання не знищує в ньому людини.
Етичні проблеми сучасної науки є надзвичайно актуальними і значущими. Вони не можуть далі залишатися на периферії наукових досліджень. Нова дисципліна - етика науки вивчає моральні основи наукової діяльності, сукупність ціннісних принципів, прийнятих в науковому співтоваристві, і концентрує в собі соціальний і гуманістичний аспекти науки.
Сучасний світ - це багато в чому технологізувати простір, в якому сутність людини також проявляється тенденцією до технізації. Людина оточує себе предметами техніки, вони складають його дозвілля і спосіб життя. Навіть прояв творчих здібностей сучасної людини відбувається з урахуванням законів навколишнього техносреди. Виникає протиріччя між етичними нормами і необхідністю технічного буття людини, яке веде за собою великий клас етичних проблем світу штучного.
Різноманіття етичних проблем у найбільш загальному вигляді підрозділяється на етичні проблеми фізики, біології, генетики, техніки. Особливе місце займають проблеми етики вченого.
Найбільш важливим у сфері етики вченого світу є проблема авторства наукових відкриттів, проблема плагіату, компетентності і фальсифікації наукових відкриттів. У науковому співтоваристві прийнято встановлювати досить жорсткі санкції за вчинення подібних актів. Вчений може помилятися, але не може фальсифікувати. Наукове співтовариство відторгає дослідників, що займаються плагіатом, бойкотує їх, перериває з ними усілякі наукові контакти, відмовляєть...