ій пропорції можливо і доцільно змінити для підвищення ефективності виробництва. Детально детермінований факторний аналіз ми розглянемо в окремому розділі.
Стохастический аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником на відміну від функціональної є неповною, ймовірнісної (кореляційної). Якщо при функціональній (повної) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції, то при кореляційного зв'язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що визначають даний показник. Наприклад, продуктивність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, що впливають на цей показник.
Стохастическое моделювання є певною мірою доповненням і поглибленням детермінованого факторного аналізу. У факторному аналізі ці моделі використовуються з трьох основних причин:
· необхідно вивчити вплив чинників, по яких не можна побудувати жорстко детерміновану факторну модель (наприклад, рівень фінансового левериджу);
· необхідно вивчити вплив складних факторів, які не піддаються об'єднанню в одній і тій же жорстко детермінованої моделі;
· необхідно вивчити вплив складних факторів, які не можуть бути виражені одним кількісним показником (наприклад, рівень науково-технічного прогресу).
На відміну від жорстко детермінованого стохастичний підхід для реалізації вимагає ряду передумов:
а) наявність сукупності;
б) достатній обсяг спостережень;
в) випадковість і незалежність спостережень;
г) однорідність;
д) наявність розподілу ознак, близького до нормального;
е) наявність спеціального математичного апарату.
Побудова стохастичною моделі проводиться у кілька етапів:
· якісний аналіз (постановка мети аналізу, визначення сукупності, визначення результативних і факторних ознак, вибір періоду, за який проводиться аналіз, вибір методу аналізу);
· попередній аналіз модельованої сукупності (перевірка однорідності сукупності, виключення аномальних спостережень, уточнення необхідного обсягу вибірки, встановлення законів розподілу досліджуваних показників);
· побудова стохастичною (регресійної) моделі (уточнення переліку чинників, розрахунок оцінок параметрів рівняння регресії, перебір конкуруючих варіантів моделей);
· оцінка адекватності моделі (перевірка статистичної суттєвості рівняння в цілому і його окремих параметрів, перевірка відповідності формальних властивостей оцінок завданням дослідження);
· економічна інтерпретація і практичне використання моделі (визначення просторово-часової стійкості побудованої залежності, оцінка практичних властивостей моделі).
Крім розподілу на детермінований і стохастичний, розрізняють такі типи факторного аналізу:
o прямий і зворотний;
o одноступінчатий і багатоступінчастий;
o статичний і динамічний;
o ретроспективний і перспектив...