розширенню кровоносних судин поблизу пошкодженого місця, при цьому поліпшується кровопостачання (зрошення кров'ю). Крім того, флавоноїди знімають спазми гладкої мускулатури, надають антимікробну, протизапальну дію. Каротиноїди сприяють епіталізаціі пошкодженої поверхні. Все це сприяє швидкому загоєнню пошкоджених тканин.
Використовуючи різні технологічні прийоми, домагаються більш повного вилучення з рослинної сировини окремих груп БАР для спрямованого фармакологічної дії. При використанні лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів необхідно враховувати наявність всіх груп БАР. Використовуючи технологію послідовного вилучення, з деяких видів сировини одержують препарати на основі різних груп БАР з різним фармакологічною дією. Така технологія є одним із способів раціонального, більш повного використання лікарської рослинної сировини.
Таким чином, сучасні фітохімічні дослідження і створення нових фітопрепаратів підтверджують умовність класифікації речовин лікарських рослин. Речовини, які раніше вважалися супутніми або баластними, в нових препаратах є чинними.
1. Полісахариди
Полісахариди (поліози) - природні полімерні високомолекулярні вуглеводи, до складу яких входять різні моносахариди (монози) або олігосахариди, з'єднані Глікозидний зв'язками і утворюють лінійні або розгалужені ланцюги. Полісахариди необхідні для життєдіяльності тварин і рослинних організмів. Вони є одним з основних джерел енергії, що утворюється в результаті обміну речовин організму. Вони беруть участь в імунних процесах, забезпечують зчеплення клітин в тканинах, є основною масою органічної речовини в біосфері.
Класифікація полісахаридів:
Полісахариди ділять на два типи: гомополісахаріди (гомополімери) і гетерополісахариди (гетерополімери), залежно від характеру входять до їх складу моносахаридів та їх похідних.
Гомополісахариди побудовані з моносахаридних одиниць (мономерів) одного типу (наприклад) крохмаль, клітковина, з тварин полісахаридів - глікоген, хітин), а гетерополісахариди - із залишків різних моносахаридів та їх похідних (наприклад, геміцелюлози, інулін , пектинові речовини, слизу і камеді).
Також полісахариди можна класифікувати:
. За кислотності: нейтральні, кислі;
. За характером скелета: лінійні, розгалужені;
. За походженням: фітополісахаріди (крохмаль, інулін, камеді, слизу, пектинові речовини, клітковина), зоополісахаріди (глікоген, хітин); полісахариди мікроорганізмів.
Залежно від функцій полісахариди діляться на:
? каркасні (конструктивні) - клітковина, хітин;
? енергетичні (резервні, запасні) - крохмаль, глікоген, інулін, слизу, альгінові кислоти;
? захисні - слизу, камеді.
У складі полісахаридів виявлено понад 20 різних видів моносахаридів та їх похідних, найбільш часто зустрічаються: з гексоз - D-глюкоза, D-галактоза, L-фруктоза, D-манноза; з пентоз - D-ксилоза, L-арабиноза та ін, з дезоксисахара - L-рамноза, D-фукоза; з продуктів відновлення D-манози - спирт маніт; з продуктів окислення моносахаридів - D-глюкуроновая, D-маннуроновой, D-галактуронова, D-гулуроновой та інші кислоти.