мантичне поле перцептивного складається із значень мовних одиниць, об'єднаних загальним, інтегральним семантичним ознакою «чуттєве сприйняття». Загальне значення перцептивного неоднорідне, воно розпадається на п'ять типів значень, співвідносні з певним типом сприйняття - зоровим, слуховим, тактильним, нюховим і смаковим, - кожне з яких виражено в мові сукупністю взаємопов'язаних мовних засобів, що утворюють мікрополе у ??складі макрополя перцептивного. Семантичне поле перцептивного конструюється в результаті аналізу лексичних, фразеологічних і пареміческіх одиниць [Гедіна, 2009: 21].
Згідно з концепцією М. Лучик, ядро ??семантичного поля представлено тернарной опозицією смислів: «сприймати» - «сприйматися» - «використовувати здатність сприйняття» з семантичною домінантою «сприймати» [Лучик, 2006]. Опозиція утворює вертикальну вісь поля, скріпляє п`ять мікрополів, і конкретизується в кожному з них, відповідно перцептивному каналу. Приміром, в англійській мові тернарний формула в семантичному полі зорового сприйняття наповнюється значеннями наступних мовних одиниць: see - (be) seen - look .
У семантичне поле перцептивного входять семантичні предикати, серед яких виділяються інтрамодальние, полімодальні і кроссмодальние предикати [Рузін, 1995: 37].
Під інтрамодальнимі предикатами розуміються слова, сфера застосування яких обмежена однією перцептивної модальністю. Так, наприклад, «червоний» відноситься лише до модусу кольору, «гучний» - до модусу інтенсивності звуку, «пахучий» - інтенсивності запаху.
До полімодальний відносяться лексеми, співвідносні з декількома модальностями. Наприклад, прикметник «гладкий» означає таке якість поверхні, яке сприймається як навпомацки, так і зором, а солодким може бути як смак, так і запах. Найчастіше взаємно співвідносяться модальності візуальна і тактильна, смакова і нюхова [Рузін, 1995: 81].
Під кроссмодальнимі розуміються лексеми, які в прямому значенні відповідають однієї модальності, а в похідному значенні метафорично переносяться в іншу модальну сферу. Іншими словами, кроссмодальность проявляється в тому, що слово, значення якого пов'язане з одним з органів почуттів, вживається у значенні, що відноситься до іншого органу чуття [Апресян, 1995: 363-364]. Наприклад, у словосполученні «м'який голос» кинестетическое прикметник «м'який» метафорично вживається для характеристики аудиального якості голосу, реалізуючи в даному контексті аудіальний лексико-семантичний варіант слова.
Крім інтрамодальной, полімодальної і кроссмодальной лексики виділяються перцептивні Гіпероніми - слова, що містять у своїй семантиці вказівку на сферу чуттєвого сприйняття в цілому, без специфікації сенсорного каналу. До них відносяться, наприклад, такі лексеми, як «сприймати», «сприйняття», «відчувати», «почуття», «делікатний» та ін. [Рузін, 1995: 138].
Крім так званих мовних перцептивних предикатів, чия приналежність до семантичному полю перцептивного обґрунтовується наявністю мовних сенсорних ідентифікаторів, що виявляються в ході компонентного аналізу їх семантики, здійснюваного на основі дефініцій в лексикографічних джерелах, в семантичне поле перцептивного входять також мовні кошти з контекстуальних і асоціативним значенням перцептивного.
Для контекстуального значення, реалізованого в певному контексті, визначальним є обумовленість семантикою слів, що поєднуються з даним словом. Контекстуальное значення може бути відсутнім в семантичній структурі слова і виникати в даний момент у зв'язку з особливими умовами вживання, будучи можливим тільки в даному контексті [ТПС, 2003]. Контекст ставить ім'я в зв'язок з іншими іменами і тим самим побічно розкриває його зміст [Івін, 1999: 46].
Асоціативне значення набувається словом в результаті виникнення асоціацій, часткового збігу, подібності якихось сторін, якостей, форм різних, не пов'язаних в буденному житті предметів. Асоціація (від лат. Association - з'єднання) визначається як зв'язок двох уявлень, коли одне, з'явившись, викликає в пам'яті інше. Вчення про асоціації ставить своєю метою розкрити причини цих зв'язків [ФЕС, 2001: 30], до яких відносять відносини суміжності, часовій послідовності, подібності та контрасту [Естетика, 1989: 23]. Асоціативні перцептивні предикати виявляються на основі асоціацій між словом, імовірно належать до семантичному полю перцептивного, і домінантою поля як його найголовнішим конституенте, його родоначальником. Подібного роду відносини спостерігаються, наприклад, між дієсловами «знати» і «бачити». Коли ми знаємо щось, ми ніби бачимо це нашим думкою.
Окремі мікрополя, що входять до макрополе перцептивного, знаходяться у відносинах перетину. Одна і та ж мовна одиниця може одночасно входити до складу різних мікрополів. ...
