урналі підсумовувалісь. І итоги запісувалісь в Головну книгу.  
 У Економічній літературі віділено ще французьку форму обліку. суть якої Полягає в тому, что реєстрація господарських операцій відбувається в багатьох журналах (у тій годину в 5 журналах). Це нововведення спріяло поділу праці обліковіх працівніків. Цю форму ще назівають много журнальний. 
  Розвиток виробництва, торгівлі в Західній Европе в кінці XVIII століття спріяв ВДОСКОНАЛЕННЯ діючіх на тій годину форм обліку. Відбувся НЕ только розпад єдиного журналу реєстрації господарських операцій, но и інтеграція журналу. Головної книги, оборотної Відомості. Хронологічні І сістематічні записи проводилися в журнал-головній. Який віконував Функції журналу. Головної книги І оборотної Відомості. Так вінікла журнал-головна форма обліку. Автор цієї форми Е.Дегранж (1797р.). 
  Потрійна (російська) форма обліку в основному базується на тихий же принципах, что и французька, однак має свои Особливостігри. Назва формі походила від кількості рахунків, їх три: рахунок готівкових грошів, рахунок цінностей и рахунок власного майна. Кожний рахунок призначеня для відображення ОКРЕМЕ етап руху ЗАСОБІВ підприємства Г - Т - Т ': Характерні Особливості цієї форми Вперше описавши российский бухгалтер Ф.В. Єзерській у 1870 году. 
  З РОЗВИТКУ капіталізму, з'явився монополій, зростанням малих підприємств вінікла потреба Розширення бухгалтерської информации. Це призвело до розшірена бухгалтерій и поділу облікової праці. Так вінікла інтегральна форма обліку. При Цій форме обліку до шкірного синтетичного Рахунку відкрівається відомість и журнал. У Відомості записи робляться за дебетом, а у Журналі - по кредиту. Крім цього, у відомостях и журналах вказується кореспонденція рахунків. Це спріяє Посилення контрольних функцій обліку. Ця форма є різновідністю багатожурнальної и основою СУЧАСНИХ форм обліку. 
  Історія розвитку форм бухгалтерського обліку вказує на ті что їх вдосконалення відбувалось путем розчленування хронологічного и систематичного запісів, відокремлення синтетичного обліку від аналітичного, переходу від ЩОДЕННИЙ запісів в регістрі синтетичного обліку до записів підсумковіх даних аналітичного обліку один раз на місяць. 
				
				
				
				
			  У Перші роки XX століття на территории України вікорістовувалісь форми обліку, Які враховувалі спожи товаровіробніків и історичний рівень розвитку. Це - Карткова-ордерні, Карткова-Копіювальна, контрольно-шахова. 
  При Карткова-ордерній форме обліку Основним Регістром є картки-ордери (картки-рахунки). Які віпісувалісь на шкірні господарську операцію під копірку в трьох прімірніках. Перший примірник ордера прікладався до регістру хронологічного обліку, другий и третій прімірнікі прікладаліся відповідно до картотеки аналітичного обліку за дебетом и кредитом рахунків. Ця форма булу очень громіздка и трудомістка, через что НЕ нашли широкого! Застосування. На П Основі Було Створено Карткова-копіювальну форму обліку. Суть П Полягає в тому, что записи господарських операцій в хронологічному регістрі синтетичного обліку и в систематичному регістрі аналітичного обліку проводилися одночасно копіюванням. Записи робілісь безпосередно з документів, на якіх ставівся Спеціальний штамп, де и впісувалісь кореспондуючі рахунки. За Головну книгу щоденно велася контрольна відомість, яка забезпечувала групувань запісів Всередині шкірного рахунка за кореспондуючімі з ним рахунками. Для перевіркі синтетичного и аналітичного обліку Складанний групувальні Відомості (листки), де відображалісь обороти з Однаково кореспонденцією рахунків. 
  Ця форма не нашли широкого и трівалого! застосування через ї громіздкість, трудомісткість. На ее зміну прийшла контрольно-шахова форма обліку. У Цій форме обліку поєднуються елементи Карткова и КНИЖКОВИХ форм обліку. Ця форма обліку трансформувалась у меморіально-ордерної форми обліку, яка булу узаконена у 1946 году. 
  На сьогоднішній день на підпріємствах и організаціях України Використовують Такі форми обліку: меморіально-ордерна (ее різновідність Журнал-Головна), журнально-ордерна форма обліку, орієнтована на использование обчіслювальної техніки. Остання форма обліку щє не регламентована державн законодавчий документами. 
  У 70-ті роки в обліковому процессе вікорістовувалісь обчислювальні машини, Які працювать на Основі перфокарт и відповідно в ціх условиях існувала таблично-перфокарткова форма обліку, пізніше таблично-автоматизована, комп'ютерна форми обліку. 
  Із перерахованого форм обліку видно. что в Основі їх класіфікації лежати Різні принципи: назва стран, назва регістрів, назва носіїв информации, способ одержании регістрів, назва виду Електрон машин и Інші. 
  Вказаною різнобій Принципів становіть Інтерес только для В...