Ми боремося одні, але не заради себе одних. Тут, у Місті порятунку, який зберігає свідчення розвитку людства і який має велике значення для всієї християнської цивілізації; оточеному морями й океанами, де править флот; захищеному з неба силою і відданістю наших льотчиків - ми чекаємо, не боячись зустріти насувається напад. Може бути вторгнення розпочнеться сьогодні. Може бути - наступного тижня. А, може, воно так і не буде почато. Але ми, всі разом, повинні бути готовими зустріти раптовий страшний удар або - що, можливо, буде важчим випробуванням ми повинні приготуватися до довгої вахті. Але якби випробування суворим або тривалим, або і тим і іншим, ми не будемо шукати шляхи до угоди , ми не допустимо ніяких переговорів; ми можемо проявити милосердя, але ми не будемо просити про нього »(# justify gt; Атмосфера підвищеної емоційності передається оратором допомогою цілого набору мовних засобів, як лексичних (численних епітетів, метафор та інших фігур мови), так і синтаксичних (різноманітних паралельних конструкцій та ін.). Однак кульмінація «розжареними» промови настає, відповідно до законів жанру, в її кінцівці:
· «But all depends now upon the whole life-strength of the British race in every part of the world and of all our associated peoples and of all our well-wishers in every land, doing their utmost night and day, giving all, daring all, enduring all-to the utmost-to the end. This is no war of chieftains or of princes, of dynasties or national ambition; it is a war of peoples and of causes. There are vast numbers, not only in this Island but in every land, who will render faithful service in this war, but whose names will never be known, whose deeds will never be recorded. This is a War of the Unknown Warriors; but let all strive without failing in faith or in duty, and the dark curse of Hitler will be lifted from our age »(Там же).
· «Все зараз залежить від життєвої сили британської раси в будь-якій частині світу, від усіх солідарних з нами народів і від усіх доброзичливців в будь-якій країні, що роблять все можливе вдень і вночі; від тих, хто жертвує всі, хто безстрашний і витривалий, на межі своїх сил, і до самого кінця. Це не війна вождів або принців, династій або якогось національного честолюбства; це війна народів і принципів. Зараз дуже багато тих, і не тільки на цьому Острові, але і в інших країнах, хто надасть вірну послугу в цій війні, але чиї імена ніколи не будуть відомі, про чиї подвиги ніколи не дізнаються. Це війна безвісних воїнів; але давайте все будемо боротися, не сумніваючись у нашій вірі або борг, і тоді чорну справу Гітлера буде виметено з нашого часу »(Там же).
На радіо важливо не тільки те, що сказано, але і те, як сказано. Варіації тональності, логічні та емоційні наголоси, паузи, посилення і зниження сили звучання, темп, ритм - все це є прийомами поводження до слухачів, факторами впливу на аудиторію. Відома позначка У. Черчілля в тексті однієї з його промов: «Довід слабкий - посилити голос». Характер звучання може бути додатковим аргументом на мови виступаючого біля мікрофона. І, навпаки, викликати антипатію у слухача до самої людини, а значить, і до того, про що він говорить.
Так в ще одному відомому радіозверненні, присвяченому закінченню Другої світової війни («The End of the War in Europe», May 8, 1945), У. Черчілль" нагороджує" цілим арсеналом негативних образів («evil-doers »,« Japan, with all her treachery and greed »,« detestable cruelties ») повержені країни - ініціатори її розв'язування:
· «Finally almost the whole world was combined against the evil-doers, who are now prostrate before us ... but let us not forget for a moment the toil and efforts that lie ahead. Japan, with all her treachery and greed, remains unsubdued. The injury she has inflicted on Great Britain, the United States, and other countries, and her detestable cruelties, call for justice and retribution. We must now devote all our strength and resources to the completion of our task, both at home and abroad. Advance, Britannia! Long live the cause of freedom! God save the King! »(# Laquo; justify gt; ·« Зрештою практично весь світ об'єднався на боротьбу з лиходіями, які зараз повалені ... проте не будемо забувати, що нам ще належить багато справ. Віроломна і зажерлива Японія ще не підкорена. Рани, які вона завдала Великобританії, Сполученим Штатам та іншим країнам, і її огидні жорстокості волають до справедливості і відплати. Всі наші сили і засоби зараз ми повинні присвятити цій нашій задачі. Вперед, Британія! Хай живе справу свободи! Боже, бережи короля! »(# justify gt; Не зупиняючись детально на жанрі політичного документа (доповідь, звіт, указ, закон), тому як він припускає творчість колективна (парламентської фракції, Кабінету Міністрів і т.д.) і не відо...
