В«надкласовоїВ» силою, - безсоромно лицемірить. Насправді воно перебуває на службі панівного класу, є В«комітетом з управління його справами В», знаряддям насильницького придушення його опонентів.
Керуючись таким підходом, В.І. Ленін, як ми знаємо, вважав, що при капіталізмі неможливе існування єдиного російського суспільства, виділяв в ньому В«дві націїВ» та В«дві культуриВ», що представляють собою непримиренні ворожі сили, соціальне партнерство чи В«класовий мирВ» між якими неможливий в принципі.
Питання про існування класів і характері відносин між ними буде розглянуто нами нижче. Поки ж зауважимо, що наявність соціальних конфліктів - навіть настільки серйозних, як класові, - саме по собі не дає підстав сумніватися в реальній цілісності товариств (хоча і змушує соціологів диференціювати їх за В«індексом солідарностіВ», ділячи на власне В«СуспільстваВ» і В«громадиВ», як це робив Ф. Теніс, н а товариства з В«органічноїВ» і В«МеханічноїВ» солідарністю, як це робив Е. Дюркгейм, і т. д.). Найгостріші конфлікти утворюють суспільство груп не означають відсутності у них об'єктивно загальних взаимоположение інтересів і цілей, не ставлять під сумнів необхідність спільних зусиль, спрямованих на підтримку В«єдності протилежностейВ». Нерозуміння цієї істини дорого обійшлося тим товариствам, які не зуміли виробити стабілізаційні механізми, що не дозволяють політичним екстремістам провокувати штучний антагонізм там, де його можна уникнути, В«Розгойдувати човенВ», в якій знаходяться всі конфліктуючі соціальні сили. p> Спільність інтересів і усвідомлення цієї спільності, виражене в загальноприйнятих цілях як умови скоординованої спільної діяльності, є, таким чином, необхідною ознакою будь-якого суспільства, здатного до нормального функціонування, що не вступив в смугу дисиміляції, розпаду соціальних зв'язків, антагоністичного протидії утворюють його груп, що приходить на зміну їх конфліктного взаємодії (про це нижче). Подібне переродження товариств нерідко трапляється в історії, утворюючи, однак, не норму суспільного життя, а її патологію28.
Проте не можна не бачити, що ознака самодіяльності, властивість бути реальним, а не номінальним людським колективом є необхідної, але не достатньою характеристикою суспільства. Справді, як ми бачили вище, мати загальними інтересами і цілями, діяти як єдине ціле може і армія, і футбольна команда, які ми вважаємо не товариствами, а В«ЧастинамиВ» повноцінного людського суспільства. Які ж ще ознаки характеризують таке суспільство, виділяючи його з інших реальних груп?
3. Суспільство як самодостатня соціальна група
Навряд чи буде правильним вбачати шукане відмінність в таких ознаках групи, як, наприклад, її розмір, чисельність. Всі ми прекрасно знаємо, що багатомільйонна партія - як це випливає з етимології слова В«партіяВ» - є всього лише частиною суспільства, в той час як плем'я дикунів, що не досягає і 1000 чоловік, є справжнім повноцінним людським суспільс...