іки. p align="justify"> Отже, психологічними формами трансформації емотивних функцій є первинні емоції, емоційні стани, настрій, почуття й афекти як феномени їх прояву.
У них відбивається індивідуальна доцільність взаємодії людини з тим чи іншим об'єктом. Вона містить в собі сенс і ставлення суб'єкта, породжені ним самим, виходячи з потреб і можливостей людини. У них - джерело суб'єктивності нашої психічної діяльності та поведінки. Сенс контролює корисність предмета взаємодії для нас особисто, а ставлення проявляє цей суб'єктивний сенс в поведінкових формах ємства або уникнення предмета взаємодії. p align="justify"> Соціально-психологічна трансформація емотивних функцій психіки пов'язана з світом людських відносин. Цей світ являє собою суб'єктивну реальність міжособистісних відносин, які в процесах партнерської взаємодії людей асимілюються в різних видах взаємин. p align="justify"> Взаємовідносини - це результат психологічної взаємодії партнерів, а не проста сума вкладів особистого ставлення один до одного. Це груповий ефект, а не одностороннє явище. Наприклад, особисті відносини партнерів можуть бути протилежними за симпатії, але з міркувань спільної вигоди їм варто працювати разом, і тоді між нами виникають взаємини співробітництва-суперництва, які нівелюють антипатію одного з партнерів у груповому ефекті співробітництва. p align="justify"> Взаємовідносини представляють строкату картину міжособистісних відносин, яка потребує наукової систематизації. Вони можуть бути диференційовані на десять класів (предметно-практичні, рольові, комунікативні, колективістські, когнітивні, емоційні, вольові, правові, моральні, моральні). p align="justify"> Підставою для виділення предметно-практичних та рольових взаємин послужила спільна діяльність, у процесі якої партнери змушені вступати у взаємини співпраці - суперництва, а також приймати ролі ведучого-веденого. Це зумовлено соціально-психологічними законами взаємодії, з яких випливає одночасна представленість обох полюсів взаємин. Це означає, що кожен з партнерів - і співробітник, і суперник, і виступає то в ролі ведучого, то в ролі веденого. Все це породжує складну динаміку міжособистісних відносин. p align="justify"> Підставою для виділення комунікативних та колективістських взаємин послужило спілкування, яке забезпечує людські контакти у спільній діяльності. Спілкування породжує взаємини товариськості-замкнутості, розкриваючи комунікативний потенціал партнерів, і взаємини дружби-ворожнечі, в яких асимілюється колективістська згуртованість. Позитивні полюса цих взаємин підтримують групову солідарність партнерів, у той час як негативні полюси - руйнують групове єдність. p align="justify"> Підставою для виділення когнітивних, емоційних, вольових взаємовідносин послужила трьохкомпонентна структура психічного відображення, яка включає пізнавальні, емоційні та вольові процеси. Пізнавальні процеси асимілюються у взаєминах розуміння-нерозуміння, розкри...