зобов'язує опікунів і піклувальників неповнолітніх громадян проживати спільно зі своїми підопічними . Лише в ряді випадків, коли опікун (піклувальник) не має можливості чинності поважних причин (хвороба, тривале відрядження, необхідність догляду за хворим родичем і т.п.) особисто виховувати дитину, він має право на тимчасове приміщення підопічного дитини у відповідний виховний заклад .
Не викликає сумнівів, що передбачені законом мети опіки та піклування можуть бути досягнуті, як правило, при спільному проживанні дитини з її опікуном (піклувальником), тобто в умовах їх постійного спілкування і контакту. У цьому зв'язку реєстраційний облік дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, може здійснюватися за місцем їх тимчасового перебування у сім'ї опікуна (піклувальника) - (пункт 2 ст. 8 Закону про додаткові гарантії щодо соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків). Реєстрація дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, здійснюється в житлових приміщеннях, займаних сім'єю опікуна (піклувальника), на підставі документів, що засвідчують особу опікунів (піклувальників), підопічних та підтверджують встановлення опіки (піклування). Подальше їх зняття з обліку можливе тільки з дозволу органу опіки та піклування. Законом (пункт 2 статті 36 Цивільного кодексу) допускається роздільне проживання піклувальника з підопічним, які досягли шістнадцяти років, але тільки з дозволу органу опіки та піклування і за умови, що це не відіб'ється несприятливо на вихованні та захисту прав та інтересів підопічного. p align="justify"> Право неповнолітнього підопічного на турботу з боку опікуна (піклувальника) збігається з правом дітей на турботу з боку батьків і передбачає необхідність задоволення його життєво важливих потреб (харчування, догляд, одяг, медична допомога, книги, іграшки, підручники тощо).
Спільне проживання підопічного дитини з опікуном (піклувальником) створює передумови для реалізації права дитини на забезпечення їй умов для утримання, виховання, освіти, а також фізичного, психічного, духовного і морального розвитку (коментар до статті 54, 63 Сімейного кодексу). Природно, що завдання виховання дитини не можуть бути досягнуті опікуном (піклувальником) без дотримання принципу поваги його людської гідності, що виключає зневажливе, жорстоке і грубе поводження з дитиною (пункт 1 статті 65 Сімейного кодексу). p align="justify"> Право підопічного дитини на забезпечення йому умов для утримання підкріплюється встановленою Цивільного кодексу (пункт 3 статті 36) обов'язком опікунів (піклувальників) дбати про зміст своїх підопічних. Для виконання цього обов'язку опікун (піклувальник) має право без попереднього дозволу органу опіки та піклування виробляти необхідні для утримання неповнолітнього підопічного витрати за рахунок сум, належних підопічному у якості його доходу (пункт 1 статті 37 Цивільного кодексу). Р...