вати и словенці прікрашалі ними кімнати на Різдво.
Вільха - протиставлення двох начал - доброго й злого. На цьом базуються, зокрема, Карпатські оповіді про создания вовка, смереки та вільхі. Одну з них записавши І.Франко від своєї матери в Нагуєвічах на Львівщіні. Бог, мовіться в ній, створів гладку смереку, а дідько Вночі понабивати у неї цвяхів, з якіх узяліся сучки. Нечистий віліпів вовка, а Бог давши Йому життя. Тоді вовк накинувши на чорта й укусивши его за п'яту. Кров потекла по дереву, через ті вільха червона. Вільха наділяється властівостямі оберега: ее Гілки втікають у землю по краю поля, кладуть трісочкі в одежу молодим, щоб уберегті їх від лихого ока; купаються у воде з корінними вільхі, щоб НЕ хворіти и т. ін.
Горіх, ліщіна - символ мудрості, натхнення обожнення, краси та магічної сили; священне дерево, пов «язане з потойбічнім світом. Лісовий горіх, як и дуб, вважався деревом бога-громовика. Вікорістовувався для поховання; такоже сімволізував красу господині та господаря. Гілці горіха пріпісувалі здатність віклікаті Сонячно и того з ее помощью в давнини Шукало воду. Ліщіна вважаєтся благословенним деревом, у Яку «не б» є грім ». За віруваннямі, громовержець одного разу навесні розлускав два горішки. З одного Віпа Сонячно, Який ставши річкою, з іншого вдарила блискавка, а від лущеного ставимо грім. Горішок-Двійник приносити щастя й багатство, а тому его зберігалі у скріні. У переддень Трійці предки боялися ламати Гілки ліщіні, щоб НЕ турбувати душі померли. На Вознесіння та у Духів день гілкамі ЛІСОВОГО горіха прікрашалі дім, Розкладай по долівці в хаті и в церкві, опускається на них на Коліна, молилися І, Притула вухо до галузок ліщіні, Ніби пріслуховуваліся до них. Вважаєтся, что таким чином можна почути мертвих и даже Говорити з ними. Потім ЦІ гілочкі відносілі на кладовище, обміталі ними могили, а такоже роздавалі перехожим.
Лісовий горіх широко вікорістовувався у магічніх діях: на Юрія ним підгодовувалі овець перед тім як доїті перший раз; клали Гілки у насіння и розсіпалі горіхи по долівці на Різдво з Надією на Майбутній врожай; клали у дівочу скріни, щоб «придане додає»; Виготовляю з деревини веретено, на якому дівчинка вчились прясти.
Горобина - дерево, Яке вікорістовувалі у магії та народній медицині. При будівництві будинку обов «язково Саджан поряд молоду Горобинка, щоб оберігала від усілякіх напастей. У легенді розповідається,?? До мужчина, поїхавші на войну, залиша дружину Зі своєю Божою матір »ю. Свекруха з нею так Суворов Приводом, что невістка від туги перетворілася на Горобина. Чоловік, повернувшись Побачив ту Горобина, почав рубати, а коли з дерева потекла кров, горобина сказала до нього людським голосом, хто вона є. У Деяк місцевостях, повернувшись Із Кладовище вішалі над дверіма горобінові Гілки, щоб покійнік НЕ зміг вернуться додому. Відьми такоже НЕ мают сили над Горобина. Це дерево має здатність передбачаті майбутнє. Кідаючі Гілки Горобина у вогонь, ворожили про намірі прібуліх Із далека. Колі горобина почінає зацвітаті, настає Справжнє літо, а коли рясно цвіте - буде Багато вівса и льону. Вважаєтся, что користуватись Горобина для розпалювання вогню - великий гріх. Тоді обов «язково в хаті має хтось захворіті и буде немічнім Доті, доки золу з горобінового дерева не викинути За Повір» ям, у того, хто зашкодів горобі...