Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Покарання, не пов'язані з ізоляцією від суспільства в Росії

Реферат Покарання, не пов'язані з ізоляцією від суспільства в Росії





скова І. В., Сергєєвої В.В. і Баталін Д.Є. ) Зазначені автори відзначають, що в Греції за Кримінальним кодекс 1950 тюремне ув'язнення може бути замінене на штраф, якщо тільки термін ув'язнення не перевищує шести місяців. Пізніше максимальний термін тюремного ув'язнення для заміни на штраф був підвищений до одного року, а відповідно до останньої поправкою, внесеної в 1991 р, навіть до двох років. З іншого боку, в Італії, як наголошується тими ж авторами, тільки вироки до тюремного ув'язнення на термін до 90 днів можуть бути замінені на штраф. Прикладом сказаного може служити і Кримінальний кодекс Австрії, в якому штраф може бути призначений в якості заміни позбавлення волі на строк до шести місяців [§ 37 Кримінального кодексу Австрії].

Законодавець виробив чіткі критерії для судді при визначенні розміру штрафу: суддя визначає розмір штрафу залежно від становища особи, але таким чином, щоб майнові невигоди, зазнає особою внаслідок призначення даного покарання, були відповідні його вини [ст. 48 Кримінального кодексу Швейцарії від 21 грудня 1937]. При цьому при призначенні штрафу враховуються: дохід і майно правопорушника, його сімейний стан і сімейні обов'язки, його професія і заробіток, вік і стан здоров'я. Таке ж детальне роз'яснення порядку визначення розміру накладається штрафу містять і інші кодифіковані акти країн германської правової системи: наприклад, § 32-34 Кримінального кодексу Австрії. Як і більшості інших країн існує можливість заміни не виконаного покарання у вигляді штрафу - позбавленням волі.

До додаткових покарань належить і заборона керувати транспортним засобом [§ 44 ГУУ]. Новим у кримінальному законодавстві став і т.зв. «Майновий штраф» (Verm? Gensstrafe) [§ 43], що розглядається в даний час, як підкреслює Серебренникова А. В., як новий вид грошового штрафу. Такий майновий штраф призначається за корисливі злочини [§ 43а ГУУ] і має своєю метою, як відзначають Крилова Н.Є. і Серебренникова А.В.,) «вилучення прибутку, одержуваної в результаті злочинної діяльності організованих груп, і запобігання своєрідною реінвестиції грошових коштів у сферу організованої злочинності».

Тут слід згадати положення Кримінального кодексу Австрії 1974 г., в яких також особливо виділяється т.зв. «Вилучення прибутку» [§ 20 Кримінального кодексу Австрії]. «Вилучення прибутку» при цьому застосовно до того, хто здійснює каране діяння і тим самим набуває майнову вигоду або приймає майнову вигоду для вчинення діянні, забороненого під загрозою покарання. При цьому не можна змішувати дану категорію з «конфіскацією», яка також передбачена кримінальним законодавством [§ 26 Кримінального кодексу Австрії]: предмети, використані особою при вчиненні караного діяння, які були призначені для того, щоб використовувати їх при вчиненні цього діяння, або ті, які були отримані в результаті вчинення цього діяння, повинні бути конфісковані, якщо вони в силу особливих властивостей можуть бути використані при скоєнні заборонених під загрозою покарання діянь.

Особливо виділяються в німецькому кримінальному праві т. н. допол?? даткови наслідки, до яких відносяться згідно §45 ГУУ:

1) позбавлення права обіймати певні посади;

) позбавлення права користуватися правами, отриманими в результаті публічних виборів;

) позбавлення права публічно обирати або голосувати;

) позбавлення права бути обраним і права голосу.

Цікавим є наявний в німецькому кримінальному праві і особливий інститут публічних заходів (Ma? nahmen), які не відносяться до покарань, а являють собою «правові наслідки винне вчиненого діяння». До них відносяться [§11 абз. 1 п.8 ГУУ] будь-які заходи, спрямовані на виправлення і безпеку, вилучення предметів правопорушення та конфіскація майна, знищення або приведення в непридатність відповідних знарядь злочину. Власов І. С. і Кузнєцова Н. Ф. відзначають, що система таких заходів являє собою, з одного боку, втілення ідеї ресоціалізації, тобто повернення виправишся злочинця в правове суспільство, а з іншого - як раннепрофілактіческую міру. § 61 ГУУ наводить приклади деяких заходів виправлення та безпеки:

а) приміщення в психіатричну лікарню;

б) приміщення в терапевтичне заклад для лікування залежних від алкоголю і наркотиків осіб (застосовується для випадку, коли зберігається небезпека скоєння особою, яка вчинила протиправне діяння, нових правопорушень внаслідок схильності до зловживання алкоголем або наркотичними речовинами);

в) превентивне ув'язнення, що застосовується до т. зв. «Злочинцям по схильності»;

г) встановлення нагляду

д) позбавлення батьківських прав;

е) заборона займатися певною професійною діяльністю.

Назад | сторінка 20 з 28 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Кримінально-правова характеристика покарання у вигляді позбавлення права об ...
  • Реферат на тему: Юридична характеристика штрафу як кримінального покарання
  • Реферат на тему: Поняття кримінального покарання та його мети. Курсова робота з кримінально ...
  • Реферат на тему: Смертна кара і довічне позбавлення волі як види покарання в російському і з ...
  • Реферат на тему: Призначення неповнолітнім покарання у вигляді позбавлення волі на певний ст ...