ї технічної революції в США [3, с. 88-90].
Фахівці США покладають великі надії на вдосконалення управління якістю, яка має означати, на їхню думку, радикальну перебудову свідомості керівництва, повний перегляд корпоративної культури і постійну мобілізацію сил на всіх рівнях організації на пошук шляхів до безперервного підвищення якості американської продукції.
За висловом відомого американського фахівця А. Фейгенбаума, «якість - це не євангелізм, що не рацпропозицію і не гасло; це спосіб життя ».
Новим тенденціям в США найбільше опір чинять керівники середньої ланки. Для багатьох з них управлінська політика, заснована на якісному підході, представляється загрозою їхньому авторитету і навіть їх посадовим положенням. Виробничі ж робітники, як правило, готові взяти на себе відповідальність за якість своєї роботи.
Серцевиною революції в області якості є задоволення вимог замовників (споживачів). Кожен робітник на конвеєрі є споживачем продукції попереднього, тому завдання кожного робочого полягає в тому, щоб якість його роботи задовольняло подальшого робітника.
Увага з боку законодавчої та виконавчої влади до питань підвищення якості національної продукції - нове явище в економічному розвитку країни. Одне з головних завдань загальнонаціональної кампанії за підвищення якості - домогтися реалізації на ділі гасла «Якість - передусім!» Під цим гаслом щорічно проводяться місячники якості, ініціатором яких стало Американське товариство з контролю якості (АОКК) - провідне в країні науково-технічне товариство, засноване в 1946 р і налічує в даний час 53 тис. колективних та індивідуальних членів.
Конгрес США заснував національні премії імені Малькольма Болдриджа за видатні досягнення у сфері підвищення якості продукції, які з 1987 р щорічно присуджуються трьом кращим фірмам. Премії вручає президент США під другий четвер листопада, що відзначається як Всесвітній день якості.
Аналізуючи американський досвід в області якості, можна відзначити наступні характерні його особливості:
- жорсткий контроль якості виготовлення продукції з використанням методів математичної статистики;
- увага до процесу планування виробництва по об'ємним і якісним показникам, адміністративний контроль за виконанням планів:
вдосконалення управління фірмою в цілому. Прийняті у США заходи, спрямовані на постійне підвищення якості продукції, не забарилися позначитися на ліквідації розриву в рівні якості між Японією і США, що підсилило конкурентну боротьбу на світовому ринку, що перетворюється на єдиний, глобальний ринок.
Характерною особливістю американських фірм в даний час є наявність чітко оформлених систем управління якістю. У таких системах передбачено виконання ефективно структурованих і добре налагоджених програм з впровадження комплексу заходів за схемою «людина - машина - інформація», що забезпечують необхідну якість і зниження витрат на нього [19, с. 336].
Розглянемо європейський досвід управління якістю. Рух до високої якості продукції та послуг, а також до вдосконалення самого забезпечення якості в Європі особливо активно почалося в 80-х роках XX століття.
Необхідно відзначити велику і цілеспрямовану діяльність країн Західної Європи з підготовки до створення єдиного європейського ринку, вироблення єдиних вимог і процедур, здатних забезпечити ефективний обмін товарами і робочою силою між країнами.
Важливе місце в цій діяльності займають спеціальні асоціації або організації, що здійснюють координацію в масштабах регіону. У процесі підготовки до відкритого загальноєвропейського ринку, проголошеному з 1 січня 1993 р були вироблені єдині стандарти, єдині підходи до технологічних регламентів, гармонізовані національні стандарти на системи якості, створені на основі стандартів ІСО серії 9000, введені в дію їхні європейські аналоги - ЕМ серії 29000. Саме в Європі було засновано три провідні організації, що займаються сертифікацією на відповідність ІСО 9000 - TUV Cert, DNV, Lloyd register. Зазначені стандарти повинні стати гарантами високої якості, захистити мільйони споживачів від низькосортної продукції, стимулювати виробників до нових досягнень в області якості.
Якість стала чинником забезпечення конкурентоспроможності європейських країн. Для реалізації такої стратегії потрібні:
- єдині законодавчі вимоги (директиви);
- єдині стандарти;
єдині процеси перевірки, щоб переконатися, що фірма відповідає вимогам ринку.
У 1985 р прийнята нова концепція гармонізації стандартів, введені вимоги щодо забезпечення безпеки і надійності, але ці вимоги є р...