Прикладом теорії є класична механіка Ньютона, теорія відносності А. Ейнштейна. p align="justify"> Ейнштейн вважав, що будь-яка наукова теорія повинна відповідати наступним критеріям:
не суперечити даними досвіду;
бути перевіреній на наявному дослідному матеріалі;
відрізнятися В«логічної простотоюВ» передумов, тобто основних понять;
НЕ бути логічно довільно обраної;
відрізнятися витонченістю і красою, гармонійністю;
мати широку область свого застосування
вказувати шлях створення нової, більш загальної теорії, в рамках якої вона сама залишається граничним випадком.
К.Поппер зазначав, що будь-яка теоретична система повинна задовольняти двом основним вимогам: а) несуперечності (тобто не порушувати відповідний закон формальної логіки), б) досвідченої експериментальної перевірки.
К. Поппер порівнював теорію з мережами, призначеними вловлювати те, що ми називаємо реальним світом, для усвідомлення, пояснення і оволодіння ним. Справжня теорія повинна: ​​по-перше, відповідати всім, (а не деяким) реальним фактам, а по-друге, слідства теорії повинні задовольняти вимогам практики. p align="justify"> Методологічно важливу роль у формуванні теорії відіграє абстрактний, ідеалізований об'єкт (В«ідеальний типВ»), побудову якого - необхідний етап створення будь-якої теорії. Цей об'єкт виступає не тільки як уявна модель певного регламенту реальності, а й містить у собі конкретну програму дослідження, яка реалізується в побудові теорії. p align="justify"> Для того, щоб теорія матеріалізувалася, об'єктивувати, необхідні певні умови:
1. Теорія повинна достовірно і об'єктивно відображати певну сторону реальності, відповідати реальним фактам в їх взаємозв'язку.
2. Теорія повинна представляти внутрішню єдність, глибинну взаємозв'язок і системну взаємодію понять, законів, гіпотез суджень і т.д.
. Теорія повинна виявляти тенденції розвитку реальності практики, а тому повинна постійно змінюватися, розширюватися, поглиблюватися, уточнюватися і т.д.
. Теорія (навіть найглибша і змістовна) стає матеріальною силою лише тоді, коли В«впроваджуєтьсяВ» в свідомість людей, енергія яких втілює теорію в реальну дійсність.
5. Практична реалізація теорії являє собою складний і суперечливий процес, тісно пов'язаний існуванням особливого соціокультурного світу предметів - посередників: знарядь праці, технічних засобів (прилади, обладнання вимірювальні пристрої) , мови (природного та штучного), методологічних засобів, соціальних інститутів.