сь тепер не Михайло, святий мученик, а перш того держатель столу київського, мнивший обіймах всю землю російську в правицю свою - не Михайло, а він, Олександр Ярославич Невський, став великим князем київським і володимирським тож.
) Досить вже руських воїв пішло в мунгальских степу да в Китай.
) Князь трохи повів шиєю і краєм ока побачив, як Ратша владно кивнув ратники, і ратник, по кам'яній спині князя миттю здогадався, що дав маху, штовхнув стременами боки свого скакуна ...
Таким чином, ми виявили в романах велика кількість архаїзмів та історизмів різних типів, привели приклади, розподілили їх по групах.
Необхідно відзначити, що застаріла лексика досить активно використовується автором у романі. Досить часто автор дає пояснення застарілих слів, значення деяких слів стає зрозуміло читачеві з контексту. Велика кількість слів, хоч і застаріли, але зрозумілі сучасному читачеві, оскільки досить часто зустрічаються і в інших твори, в прислів'ях і приказках.
2.5 Морфологічна характеристика застарілих слів
Серед застарілих слів, наявних в романах Д.М.Балашова «Пан Великий Новгород» і «Молодший син» є різні частини мови, як самостійні, так і службові. Переважають самостійні частини мови, серед яких більша кількість становить іменник, менше дієслів і прикметників.
Граматичними архаїзмами називаються форми застарілих слів, що не існують в сучасній російській мові. У романах Д.М.Балашова це: 1) «А свині бити князю за шістдесят верст від міста», - поганий купець не знає договірних укладень напам'ять!
) Дивья, що не мало стояли, сани поламати »- відповів Олекса, відводячи очі.
) Ну-ко, страче, віддай!- Гримнув Станята.
) Відгадаєш, Янька, красні виступкі куплю!
) Сам прийшов до жони й каже ...
) Хто за справою, хто і без діла, гуляючи, заради ясного дня і сонця Привітного.
) А ось там вже, за тим поворотом, і Олексин будинок, отчий кров, родима попелище, своє, батькове, Дєдіна.
) Його знову потягнуло на блювоту, і свідомість Замглаю.
) Мужики прищелкиваются мовою, тикали звіра пужалном: - Матерущій, біда!
) Чи не обмила тебе горючої сльозою, що не покрила покривалом камчатниім, не закрила очі твої ясні я своїми руками білим!
) З лишком тамо трінадесят гривень з тебе.
Крім окремих частин мови нами виявлені в романі застарілі граматичні форми, словосполучення.
Розглянемо окремо кожну частину мови і розподілимо їх по лексико-граматичним розрядам.
Як ми вже відзначали, іменники представляють собою найчисленнішу групу частин мови серед застарілих слів в романі «Пан Великий Новгород».
За семантичним (а почасти й формально-граматичним) ознаками іменники діляться на кілька лексико-граматичних розрядів. Насамперед виділяються іменники загальні і власні.
Серед застарілих іменників є такі імена власні:
Мирошкинича, Плесков, Олекса, Олфоромей, Опросінья, Левонтій, Нарова, Заволочье, Тре, перемити, Волок, Юр'єв, Коливань, Котлін, Ругодив, Раковор, Домажир, ...
