ме нелегко, приміром, знайти юриста, який знає не тільки юриспруденція але так само є знавцем електронних комунікацій, та й коштувати він буде недешево. Те ж саме відноситься до професіоналів мережевої безпеки. У міру проникнення Мережі в повсякденне життя потихеньку починають з'являтися суміжні професії, необхідні для діяльності у сфері Інтернет-банкінгу, але поки що це відбуватиметься дольной повільно.
) Технологічні проблеми.
Є так само технологічні причини, вони ж обмежують область, в якій можна застосувати електронні канали, які використовуються в діяльності банку. На відміну від відділень, де кількість проведених операцій обмежено числом співробітників, в Інтернет-банкінгу число операцій в принципі може бути практично необмеженим. Але це зажадає від банків такого рівня розвитку внутрішніх бізнес-процесів і стану інформаційних систем, які зможуть дозволити одноразово виконувати операцій багато більше, ніж це можна буде зробити у відділеннях.
) Юридичні проблеми
Так само до числа проблем, що уповільнюють розвиток Інтернет-банкінгу, стосується і відсутність чітко сформульованого і систематизованого законодавства як з питань захисту та безпеки, так і в галузі електронної комерції взагалі. Це, зрозуміло, не зупиняє тих, хто всерйоз зайнявся Інтернет-бізнесом. Потрібне їм юридичне обгрунтування власної діяльності вони складають з крупиць інформації, яку вишукують у численних законодавчих актах, указах та інструкціях. Однак для тих, хто лише подумує про нову справу, правовий «туман» є одним і?? бар'єрів на шляху в Інтернет.
) Фінансові проблеми
Про те, що нові технології перетворюються на активних споживачів фінансових ресурсів, знають усі, але от масштаби в яких фінансові ресурси споживаються, може уявити собі далеко не кожен. Такі продукти як Інтернет-Клієнт спочатку не розроблялись як засобу прямого збільшення прибутку. Їх основним завданням - було забезпечити якісне обслуговування клієнтів. Оцінити віддачу від Інтернет-Клієнта дуже складно, так як найважливіша її частина - непряма вигода. У кожному разі той, хто намагається впровадити систему Інтернет-обслуговування, завжди повинен бути готовий до серйозних витрат, а крім того, йому належить по можливості точно оцінити кінцевий виграш. Вкрай важливо тут уникнути помилкової спроби домогтися рентабельності проекту в короткі терміни - за рахунок збільшення ціни обслуговування клієнтів. Інтернет не витримує дорогих рішень - він розрахований на масовість і дешевизну сервісу. А от вартість самої системи Інтернет-банкінгу може бути досить високою.
Сущесттвует ще один важливий фінансовий аспект Інтернет-банкінгу - від учасника системи електронних розрахунків, зазвичай, потрібно резервувати (фактично заморожувати) деяку грошову суму. Так, у разі міжбанківських розрахунків зарезервовані кошти - це залишки на кореспондентських рахунках (розміри залишків можуть регламентуватися), для клієнтів банку - це мінімальна сума, яка може залишитися на рахунках і т. Д. Одним словом, заради зручності онлайнових розрахунків частину коштів необхідно вилучати з активного обігу.
До фінансових належить і проблема рентабельності і вартості мікроплатежів. Не секрет, що через Інтернет зручно робити невеликі покупки. Сума мікроплатежів по сформувалася нині традиції не перевищують 1 $. Уміння виконувати подібні транзакції при невисокій відсоткової (а не високою фіксованою) ставкою видається важливим гідністю системи з позиції клієнтів, але для її власників це приносить головний біль з точки зору рентабельності.
Отже, проаналізувавши фактори, що уповільнюють розвиток е-банкінгу в Росії, можна помітити, що проблеми з'являються в основному не з боку клієнтів (якщо вони і є, то в принципі в майбутньому вони будуть усуватися самі собою) , а з боку самих комерційних банків. В основному стримуючі фактори, по суті, знаходяться на поверхні. З одного боку, банки вкрай «ліниві» у просуванні цих послуг (навіть якщо дороге устаткування і програмні продукти вже придбали і впровадили). З іншого - для того, щоб серйозно вводити передові технології в роздробі, потрібні сучасні інтегровані операційні системи, які можуть обробити велике число банківських операцій. А такими володіють в нашій країні небагато кредитні організації.
За підсумками 2010 року в Російській Федерації кількість користувачів систем інтернет-банкінгу перевищила позначку в 9.4 млн. осіб, що становить 6% населення. 28 Для порівняння, показник 2010 рік - 4,2%, тобто приріст числа користувачів за рік склав понад 40% (практично в 1,5 рази). У 2009-му цей показник був менше ще вдвічі - тобто всього за два роки кількість співвітчизників керуючих власними рахунками через інтернет зросла в 3,5 рази. Втім, російські показники досить сильно відрізняються...