люючи волю всіх мусульман імперії, він дозволяв і проблеми свого народу.
Цаліков і його прихильники з будівництва ісламського соціалізму домоглися більшого ефекту в міжнародному аспекті, ніж в ідеології загального соціалізму. Мусульманський соціалізм перемагав в арабських країнах і проживав до наших днів. Навіть у листі кавказьких соціалістів вони звертаються до світового пролетаріату.
Причини необхідності введення ісламського соціалізму і конкретні контури ісламського соціалізму за версією Цалікова можна знайти в зверненні соціалістов гірських народів Кавказу. Цаліков був одним з двох підписалися під даним листом.
У листі використовується дуже хороший політехнічний прийом. Згадавши про багатовіковій боротьбі кавказьких народів за свободу, яка почалася ще під час великого імама Шаміля і мала саме соціал-визвольну сутність. Тому, на думку розробників листи, ця боротьба є історичною передумовою нової мусульмансько-соціалістичної боротьби.
Монархізм заперечувався в корені, а ось революційні позиви були спотворені. Кавказькі соціалісти не були згодні з розпочатої монополією більшовиків. Тут ясно можна простежити і політико-правову сутність ідей самого Цалікова. Як відомо, загалом, він підтримував революційні зміни в Росії, але вважав за краще іншу, що не більшовицьку модель таких перетворень.
Тобто, Цаліков як «ісламський» соціаліст не підтримував ні більшовиків, не мали меншовиків в активному плані.
У той же час, на думку авторів, кавказці не змогли сформулювати свою державність. Проект «Горської республіки» виявився майже недієздатним через громадянської війни в Росії. З одного боку, прихильники старої влади оскверняли святі місця, знищували кавказький народ, з іншого боку, радянська влада відразу після своєї перемоги «забула» про всі обіцянки щодо самостійності кавказьких народів.
Все це породило бажання Цалікова і його колег поставити Кавказ на демократичний шлях розвитку з обов'язковим урахуванням соціалізму. Але швидше за все, на Кавказі Цаліков хотів застосувати соціалізм саме з ісламським акцентом.
На основі вивченого можна зробити висновок про характеристики «ісламського» соціалізму, яку проповідує Цалікова:
1. З'єднання Ісламської і Соціалістичної думки відбувається в ідеї рівності та створення умов нормального розвитку народів у соціально економічному праві.
2. На думку Цалікова, на той момент була можливість використовувати соціально-економічні соціалістичні позиції Ісламу для впровадження соціалізму в Росії.
. При побудові соціалізму Цаліков абсолютно не підтримував в явній формі жодну з соціалістичних угруповань, будь це більшовики і меншовики. На підставі цього можна зробити висновок про те, що Цаліков підтримував «інший» «серединний» шлях побудови соціалізму.
. «Інший» шлях побудови соціалізму у Цалікова виражається в тому, що його теорія не в усьому відповідала розробкам інших всесвітніх ідеологів «ісламських соціалістів».
. Побудова соціалізму, на думку Цалікова, повинне ґрунтуватися на місцевих традиціях і звичаях. Такий облік місцевих факторів може доходити до визнання деяких звичаїв в якості державно-правових інститутів.
. Ахмад Цаліков і його колеги по російському ісламському соціалізму дуже багато орієнтувалися на міжнародне побудову соціалізму в Ісламському світі.
Маючи через повну переоріентіровку на капіталістичний лад сучасної Росії відродження ідей «ісламського соціалізму» практично неможливо. Але ось використання соціально-економічних норм Ісламу можна використовувати і сьогодні, хоча б для виходу з нині існуючої економічної кризи.
3.3 Культурно-національна автономія мусульман Росії
Питання про місце мусульманських народів в державному устрої Росії також як і теорія «ісламського соціалізму» практично все політичне життя хвилювали Ахмада Цалікова.
Хоча ми вказали, що Цаліков практично не займався теоретичними питаннями верховної влади, однак формат державного устрою і місце мусульман в цьому державному устрої мала доленосне значення.
Якщо в питаннях будівництва ісламського соціалізму основним джерелом ми визнали лист кавказьких соціалістів, то для вивчення контурів мусульманської автономії необхідно вивчити численні виступи Цалікова.
Так, у своїй промові на Установчих Зборах він визнав, що, по-перше, до питання про державний устрій не однаково ставляться у вищих ешелонах мусульманської інтелігенції, по-друге, права мусульманських меншин в аспекті державного устрою повинні відстоювати люди з околиць, тобто ініціатива має йти зн...