ності та якості процесу навчання;
підвищення активності пізнавальної діяльності;
поглиблення міжпредметних зв'язків;
збільшення обсягу та оптимізація пошуку потрібної інформації.
) Розвиток особистості учня, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства:
розвиток різних видів мислення;
розвиток комунікативних здібностей;
формування умінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти вирішення в складній ситуації;
естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедіа;
формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації;
розвиток умінь моделювати завдання або ситуацію;
формування умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність.
) Робота на виконання соціального замовлення суспільства:
підготовка інформаційно грамотної особистості;
підготовка користувача комп'ютерними засобами;
здійснення профорієнтаційної роботи в галузі інформатики.
Зважаючи величезний вплив сучасних інформаційних технологій на процес утворення, багато педагогів все з більшою готовністю включають їх у свою методичну систему. Однак, процес інформатизації шкільної освіти не може відбутися миттєво, згідно якої реформі, він є поступовим і безперервним. У концепції інформатизації освіти [30] охарактеризовано кілька етапів цього процесу. p align="justify"> 1 етап характеризується наступними ознаками:
початок масового впровадження засобів нових інформаційних технологій і в першу чергу комп'ютерів;
проводиться дослідницька робота по педагогічному освоєнню коштів комп'ютерної техніки і відбувається пошук шляхів її застосування для інтенсифікації процесу навчання;
суспільство йде по шляху усвідомлення суті та необхідності процесів інформатизації;
відбувається базова підготовка в галузі інформатики на всіх щаблях безперервної освіти;
2 етап характеризується наступними ознаками:
активне освоєння і фрагментарне впровадження засобів НІТ у традиційні навчальні дисципліни;
освоєння педагогами нових методів і організаційних форм роботи з використанням комп'ютерної техніки;
активна розробка і початок освоєння педагогами навчально-методичного забезпечення;
постановка проблеми перегляду змісту, традиційних форм і методів навчально-виховної роботи;
3 етап характеризується наступними ознаками:
повсюдне використання засобів сучасних ІТ в навчанні;
перебудова змісту всіх ступенів безперервної освіти на основі його інформатизації;
зміна методичної основи навчання та освоєння кожним педагогом широкого кола методів і організаційних форм навчання, підтримуваних відповідними засобами сучасних інформаційних технологій.
Практична реалізація комп'ютерних технологій і перехід на наступні етапи інформатизації пов'язана з відбором змісту окремих предметів з метою створення комп'ютерних програм. Програмне забезпечення повинно відображати діючий навчальний план і бути зв'язаним в часі з навчальним планом школи. Таким чином, однією з провідних науково-методичних проблем в даному випадку стає створення методології проектування сучасних навчальних (інформаційних) технологій стосовно до шкільної освіти. p align="justify"> Комп'ютерні навчальні програми заявили про себе, як про засіб навчання, на початку 70-х років у період появи персональних комп'ютерів, але до цих пір не мають загальновизнаного і В«узаконеногоВ» назви. Найчастіше зустрічаються такі формулювання, як: програмно-методичний комплекс, навчальні програми, програмні засоби навчального призначення, контролюючого-навчальні програми та ін Найбільш широким з них є поняття - програмний засіб навчального призначення. p align="justify"> Програмні засоби навчального призначення
І.В. Роберт [54] стосовно до традиційного навчального процесу виділила наступні методичні мети використання програмних засіб навчального призначення (ПСУН):
індивідуалізувати і диференціювати процес навчання;
здійснювати контроль з діагностикою помилок і зі зворотним зв'язком;
здійснювати самоконтроль і самокорекцію навчальної діяльності;...