ежимі, простежуючи розвиток кожного бізнесу в часі.
До переваг моделі БКГ можна віднести її використання як в рамках підприємства в цілому, так за його окремих підрозділах. Безперечною перевагою даної моделі є наочність і простота використання. Проте можливості її застосування досить обмежені, тому що використання гіпотези про залежність між відносною часткою ринку і потенціалом рентабельності робить дану модель прийнятною лише за наявності ефектів досвіду. Труднощі можуть бути пов'язані з проблемами вимірювання та оцінки ринкової частки і темпів зростання ринку.
В цілому, модель БКГ є досить спрощеною і більшість чинників, які необхідно враховувати при виборі стратегії, залишаються за межами аналізу. Щоб виключити цей недолік, в даний час модель БКГ постійно вдосконалюється, а крім того, розроблені інші методи стратегічного аналізa [40].
Так, по суті, моделі Артура Д. Літла і Мак-Кінсі являють собою удосконалений варіант матриці БКГ, будучи в той же час багатофакторними матрицями.
У стратегічній моделі Артура Д. Літла (АДЛ) вибір стратегії для кожної СЗГ може здійснюватися залежно від фази життєвого циклу сектори (не товару) і конкурентної позиції підприємства на ринку.
Концепція життєвого циклу сектора добре відома і являє собою модель зміни в часі ряду ринкових змінних (збут, покриття витрат, прибуток, рівень конкуренції тощо).
Життєвий цикл (ЖЦ) в моделі АДЛ включає чотири фази: впровадження, зростання, насичення і спад.
У фазі впровадження ринок товару дуже нестабільний, конкуренція проявляється, головним чином, в області розробки нових продуктів, особливе значення надається високій якості товару. Головною метою підприємства є не стільки прагнення отримати великі обсяги продажів і прибутку, скільки забезпечити виробу престижне положення серед конкурентів, сформувати позитивне ставлення до нього споживачів, переконати їх у корисності вкладення коштів у придбання даного виробу. У цій фазі підприємство має слідувати стратегії інновацій, при цьому провідна роль відводиться контролю якості товару, що вводиться на ринок, і відстеженню реакції відносно його прийняття або неприйняття покупцем.
У фазі зростання ринок структурований, але можливість для підприємства змінити своє становище на ньому ще існує.
Основні зусилля зосереджуються на тому, щоб забезпечити своїм товарам швидке просування до споживача, тобто розширити продажу, а також отримати прибуток, щоб повністю виправдати зроблені витрати і мати кошти на розвиток бізнесу. Стратегії розвитку у фазі росту орієнтують діяльність підприємства на розширення номенклатури товарів, пошук ринків, розвиток збутової мережі.
У фазі насичення ринок перебуває у відносно застиглому стані. У цей період виникають труднощі зі збутом продукції. З точки зору споживача, відмінності між конкуруючими виробами стають несуттєвими, для цієї фази характерна цінова конкуренція. Стратегічні зусилля підприємства повинні бути спрямовані на зниження рівня витрат виробництва.
У фазі спаду ринок стагнує. У підприємства залишається альтернатива - або спробувати оживити товар, або піти з ринку. В основі розглянутих стратегій лежить маркетингова орієнтація.
У стратегічній моделі Мак-Кінсі, на відміну...
