є з'ясувати ризики, здатні призвести до непогашення позики в обумовлений термін, і оцінити ймовірність своєчасного її повернення. p> До основним методом управління кредитним ризиком можна віднести також формування провизий. p> Провізії являють собою суму коштів, необхідних для покриття збитків від неповернення активів або зменшення їх вартості. Провізії підрозділяють на загальні та спеціальні. p> Спеціальні провізії - це провізії, що формуються для покриття збитків по конкретним класифікованих активів, щодо яких переважає ймовірність їх втрати (неповернення) або поточна вартість яких більш ніж у двічі менше вартості їх придбання. br clear=all>
3. Методи вдосконалення управління фінансовими ризиками
3.1 Корпоративне управління як елемент зниження фінансових ризиків
Управління системою фінансових ризиків є актуальною, так як в умовах ринкової економіки різні види ризиків будуть постійно проявлятися. Якими точними ми не були б прогнози, ймовірність впливу непередбачуваних факторів виникає саме тоді, коли їх найменше чекають. Але є такий значний чинник як людський і про нього сьогодні піде мова. А саме про корпоративне управління в казахстанських компаніях. p> Одним із стандартів якими повинні керуватися наші компанії це міжнародні стандарти, встановлені Світовим Банком. Так наприклад у вересні 1999 р. було опубліковано спеціальний документ В«Удосконалення корпоративного управління в комерційних організаціяхВ», конкретизувати стосовно фінансовим організаціям принципи корпоративного управління, які були розроблені Організацією економічного співробітництва і розвитку. Відповідно до даного документа, корпоративне управління в організаціях - це керівництво їх діяльністю, здійснюване радами директорів і менеджерами вищої ланки і визначальне методи, за допомогою яких: встановлюють цілі свого бізнесу, до яких відноситься, в числі іншого, і зі будівля вартості для власників підприємств; здійснюють щоденні фінансові операції; враховують у своїй роботі позиції зацікавлених сторін (Акціонерів, співробітників, клієнтів, громадськості, регулюючих органів і держави); здійснюють корпоративні дії відповідно до правил забезпечення надійності бізнесу та вимогами нормативно-правових актів; захищають інтереси споживачів. p> Щоб створити ефективну систему корпоративного управління вирішується безліч специфічних питань. Таких як відносини між власниками і менеджерами, схильність бізнесу до ризику. Таким чином, на перший план у бізнесі повинно виходити управління ризиками, яке стає найважливішим елементом системи внутрішнього контролю. Як відомо, комітет з нагляду виділяє 12 категорій фінансових ризиків: системний, стратегічний, кредитний, странової, ринковий, процентний, ризик ліквідності, валютний, операційний, правовий, репутаційний, ризик дотримання. Неефективне управління ризиками знаходить відображення в їх підвищеній концентрації в розрахунку на одного позичальника, надмірному кредитуванні афілійованих та пов'язаних осіб, недалекоглядної позичкової політиці, недостатньому контролі над діяльністю ключових співробітників і т. п. Зазначені явища зустрічаються не тільки в Казахстані, але й в інших країнах, у тому числі і у високорозвинених, наприклад кризи в США (середина 1980-х рр..) і в Японії (1990-і рр..), Що відбулися в результаті незадовільної політики видачі кредитів, а також крах британського банку Barings (1995 р.) через дії трейдера з цінних паперів Ніка Лісона, Франція (2007 р.). Дуже характерні вони і для країн з розвивається і перехідною економікою. Наприклад, у другій половині 1990-х рр.. у Мексиці 20% банківських позик надавалися афілійованим і пов'язаним особам за ставками більш ніж на чотири процентні пункти нижче ринкових, при цьому ймовірність їх неповернення була на третину вище, ніж відповідний показник по решті позиках. У той же період індонезійські банки виділяли для В«внутрішнього кредитуванняВ» (позик, надаваних співробітникам, менеджерам і директорам) кошти, що перевищували їх акціонерний капітал більш ніж у два рази. На початок 2002 р. обсяг недіючих (В«поганихВ») кредитів у Китаї склав за офіційною оцінкою 343 млрд дол, а за неофіційними оцінками - від 480 до 604 млрд дол Доля таких позичок у валовому внутрішньому продукті країни досягла 44-55%, дуже велика вона і в інших азіатських країнах, наприклад в Малайзії (36 - 48%) і Таїланді (36-41%). Серед розвинених країн найбільш високий цей показник у Японії (25-26%). p> Складність ситуації з управлінням ризиками в компаніях Казахстану пояснюється насамперед низьким рівнем корпоративного управління: неадекватним ставленням рад директорів до проблеми управління фінансовими ризиками в рамках системи внутрішнього контролю (поверхневим розумінням суті питання і слабким наглядом за роботою менеджерів, що забезпечують функціонування відповідних служб), недоліками в розкритті інформації, нечисленністю національних фірм, здатних провести кваліфікований і незалежний зовнішній аудит. Тобто, ефектив...