уб єктівні. У Теорії, яка є вирази чогось цілого, тенденцією розвітку предмета, проявляється про єктівність змісту зрозуміти науки.
Теорія - особлива форма Пізнання, что має свою структуру. Загальне для всіх теорій - це ті, что будь-яка теорія є системою знань. Мається на увазі ті, что в Науковій Теорії суджень и Поняття ПЄВНЄВ чином зв язані между собою, утворюють Деяк цілісність.
Альо не нашкірна сукупність зрозуміти и суджень складає наукову теорію. Звітність,, щоб ця система знання опісувала и пояснювала Явище або групу Явища виявляв закономірні зв язки, знання якіх необхідні для практичної и теоретичної ДІЯЛЬНОСТІ людини.
суджень и Поняття в Теорії складають ПЄВНЄВ єдність, что знаходится свой вирази в об єднуючому началі, Яке відображає ВАЖЛИВО для даної сукупності Явища зв язок. Таким чином, теорію можна візначіті так: це система наукового знання, яка опісує и пояснює ПЄВНЄВ сукупність Явища, Дає знання реальної основ вісунутіх Положень и зводіть Відкриті в даній Галузі закономірні зв язки до єдиного про єктівного початку. У цьом візначенні дана характеристика Теорії в ідеальній ФОРМІ.
Сучасна формальна логіка бачіть у Теорії мову - систему знаків, зв язаних между собою за Певного, заздалегідь заданими правилами, и Тільки з цього боці вона займається логічнім аналізом Теорії.
Функція Теорії - звесті а систему досягнуті результати Пізнання, ще вона є Шляхом до новіх зрозуміти, Законів, Які глибшому и повніше відображають досліджуваній предмет.
Слід Зазначити такоже, что, починаючі з XIX ст., відбувається создания так званні про єднуючіх теорій - ряд теорій про єднуються в одну на Основі єдиної ідеї.
Для розуміння суті цього процеса звітність, з ясувати логіко-гносеологічну функцію ідеї.
Ідея. У ній органічно поєднуються два моменти, необхідні для науки: про єктивно істінне відображення дійсності и создания форм ее Перетворення Із встановленного ЗАСОБІВ практичної реалізації їх. Перший момент віражає споглядальну сторону знання, а другий - дієво-практичні. У ідеї смороду зліті воєдино, и Завдяк цьом ідея Виступає своєріднім гносеологічнім ідеалом, до Якого прагнем Пізнання. Кінець кінцем наука створює Теорії для того, щоб творити ідеї - форми, в якіх людина здійснює свою мету по перетворенню дійсності. Знання, щоб утвердити себе в мире, має дива ідеєю.
У ідеї про єктівне підносіться до уровня мети и Прагнення суб єкта, Створений про єктивно-істінній образ становится его внутрішньою потребою, тим Що саме ВІН винен внести у світ у процесі своєї практичної ДІЯЛЬНОСТІ. Це з одного боку. А з Іншого - у ідеї цілі и Прагнення людини набуваються про єктівного характером, смороду НЕ чужі про єктівному Світові, а в силу своєї про єктівної істінності через матеріальну діяльність Самі стають про єктівною реальністю.
Щоб Сформувати ідею, потрібне знання не Тільки про про єкт, а і про суб єкт, его мету и Прагнення , Суспільні спожи, врешті, знання про знання, тоб про засоби и шляхи Перетворення дійсності, втілення теоретичного знання в життя.
Ідея Виступає як ідеал у декількох відношеннях:
) у ній в концентрованому вігляді віражені Досягнення наукового знання;
) вона містіть у Собі Прагнення до практичної реалізації, до свого матеріального втілення, утвердження себе;
) містіть знання про саму себе, про шляхи и засоби своєї про єктівізації. Будь-яка наукова ідея - Історично минущості ідеал Пізнання, Який з годиною перестає буті ідеалом, а суб єкт досягає знання більшої про єктівності и повнотіла, з більшімі реальними можливіть для реалізації, а тому створює новий ідеал.
Ідея - це Кінець знання и качан РЕЧІ. Ідея реалізується НЕ Тільки у практічній, а і в теоретічній ДІЯЛЬНОСТІ людини. У будові науки ідея Виконує сінтезуючу функцію, про єднує знання в ПЄВНЄВ єдину систему - теорію чг систему теорій. Сінтезуюча функція ідеї віпліває з ее прир...