льш високу інвестиційну прибутковість при одночасній мінімізації ризиків. p align="justify"> Методика зважування цінних паперів в модельних портфелях [23]:
Активи, які можуть бути включені в портфель, діляться на три класи:
В· Забезпечуючі процентний дохід (облігації);
В· Забезпечуючі приріст капіталу при помірному інвестиційному ризику (блакитні фішки);
В· Забезпечуючі приріст капіталу при відносно високих інвестиційних ризиках (компанії 2-го і 3-го ешелонів).
Частки класів активів у портфелі визначаються на основі аналізу характеристик ризик-прибутковість за історичними даними ринків акцій. Так, в якості індикатора історичної динаміки ринку високоліквідних акцій використовується індекс РТС, як індикатор історичної динаміки ринку акцій 2-го ешелону використовується індекс РТС-2. По облігаціях передбачається відсутність волатильності і стабільний дохід на рівні 8% річних. p align="justify"> Аналіз даних щодо зміни індексів РТС і РТС-2 дає інформацію по середній прибутковості ринків акцій (очікувана прибутковість) та їх стандартному відхиленню (сигма). Передбачається, що при інвестиційному горизонті в 1 рік, можна очікувати, що 88,9% (за нерівністю Чебишева довжина довірчого інтервалу для шести сигма) значень річних доходностей, потраплять діапазон (ож.дох-3 * сигма; ож.дох +3 * сигма). Далі, виходячи з обмежень трьох типів стратегій за ризиками (базовий варіант - максимальне зниження вартості за консервативним портфелю 5%, по збалансованому портфелю - 15%, по агресивному портфелю - 30%), ми визначаємо структуру портфелів, яка відповідає необхідним ризиковим характеристикам портфеля [ 23].
Структура високоліквідного сегмента акцій у портфелі визначається на основі рекомендацій, що виставляються галузевими аналітиками. Папери в високоліквідний сегмент включаються в рівній пропорції у разі, якщо офіційні рекомендації присутні не по всіх паперах, але аналітики оцінюють папери як перспективні на момент формування портфеля. У разі якщо включаються в портфель папери мають потенціал зростання (апсайд) за офіційними рекомендаціями, то частка папери в високоліквідному сегменті визначається пропорційно частці апсайд компанії в загальному сумарному апсайд всіх паперів, що включаються до високоліквідний сегмент. p align="justify"> Структура низьколіквідного сегмента акцій у портфелі визначається на основі рекомендацій, що виставляються галузевими аналітиками, агрегованих прогнозів економіста і експертних оцінок. У результаті проведення галузевими аналітиками аналізу емітентів і їхніх перспектив визначаються наступні характеристики паперів: справедлива ціна акції і ризики емітентів. Класифікація ризиків описана в наступній таблиці:
Тип ріскаОпісаніе рісковриночние ріскіРіскі, пов'яза...