71 акту, зміненому у 1979
У відношенні держав, що є учасниками більш ранніх редакцій, Білорусь на підставі ст.32 Конвенції також буде зобов'язана застосовувати умови саме Паризького акту.
Бернська конвенція будується на основі поєднання принципу застосування національного режиму охорони з обов'язковим дотриманням встановленого конвенцією мінімуму охорони. До числа принципів конвенції можна також віднести і так званий принцип «автоматичної» охорони. Це означає, що в тому випадку, коли внутрішнє законодавство якого-небудь з беруть участь у конвенції держав обумовлює надання охорони дотриманням формальностей, охорона твору на підставі Бернської конвенції надається без дотримання таких, тобто автоматично. Конвенційна охорона здійснюється на користь автора і його правонаступників, у тому числі осіб, яким автор поступився свої права на винятковій основі.
Дія конвенції поширюється на всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, як оригінальні, так і похідні (такі як переклади, анотації, аранжування, інші переробки, збірників, антологій і т.п.).
Конвенція встановлює, що стосовно охоронюваних на її підставі творів автори користуються в усіх країнах Союзу (крім країни походження твору) правами, наданими внутрішнім законодавством держави, в якій запитується охорона, а також правами, прямо наданими самої конвенцією. Однак, передбачені в Бернської конвенції права застосовуються тільки до правовідносин з іноземним елементом, у зв'язку з чим конвенція прямо вказує на те, що дія конвенційних норм не поширюється на випадки, коли громадянин держави Бернського Союзу або прирівняна до нього особа просить охорону свого твору у своєму державі.
Порівняльний аналіз норм Бернської конвенції та Закону Республіки Білорусь «Про авторське право і суміжні права» дозволяє говорити про те, що останній в основному, по більшості принципових положень, відповідає вимогам конвенції і Білорусь дотримується вимог ст.36 конвенції, яка встановлює, що приєдналася до конвенції держава має бути спроможною відповідно до свого внутрішнього законодавства здійснювати положення конвенції.
Вступ Білорусі в Бернську конвенцію не означає припинення її зобов'язань за Всесвітньої конвенції; відноситься до ст. XVII Всесвітньої конвенції Декларація встановлює, що ця конвенція не повинна застосовуватися до взаємин держав Бернського союзу тоді, коли мова йде про твори, країною походження яких є країна Союзу.
І, нарешті, говорячи про Бернської конвенції, не можна не торкнутися питання про наслідки приєднання до неї для Білорусі. Останнім часом у пресі досить часто зустрічаються публікації, в яких відомі юристи авторитетно заявляють про що має, на їхню думку, місце зворотну силу Бернської конвенції. Підставою для подібних тверджень є норма ст.18 конвенції, яка встановлює, що конвенція поширює свою дію на всі твори, які до моменту вступу конвенції в силу ще не перейшли в суспільне надбання (тобто не перестали охоронятися) в країні їх походження в зв'язку із закінченням терміну охорони. Якщо який-небудь твір, яке раніше охоронялося в державі, в якій вимагається охорона, перейшло у суспільне надбання внаслідок закінчення терміну охорони до вступу конвенції в силу для цієї держави, то такий твір відповідно до норми п.2 ст.18 конвенції не підлягає охороні, тобто існувала раніше охорона не поновлюється.
Приєднання Білорусі до Бернської конвенції означатиме розширення кола охоронюваних в нашій республіці творів іноземних авторів, в основному за рахунок творів, опублікованих до 1973 р і тому не охороняли у нас на підставі Всесвітньої конвенції, однак охороняються країні свого походження, а також творів, країною походження яких є держави, які беруть у Всесвітній конвенції.
3.2 Охорона творів вітчизняних авторів за кордоном
Кращі наукові, літературні, музичні інші твори вітчизняних авторів завжди користувалися і користуються в інших державах заслуженим успіхом, тому широко поширюються в процесі культурного співробітництва. Авторські права вітчизняних авторів визнаються і охороняються інших країнах при наявності міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності.
Якщо, наприклад, білоруський автор вперше опублікував свій твір в Парижі, а через рік у мінському видавництві після 27 травня 1973 і на них стоять знаки охорони авторського права (С), то цей твір охороняється в усіх країнах Всесвітньої Конвенції 1952 року, а після 13 березня 1995 у всіх країнах - учасницях Бернської Конвенції. До таких творів застосовуються як правила названих конвенцій, так і в силу національного режиму норми права відповідних іноземних держав про авторське право і суміжні права.
На таких же умовах здійснюється правова охорона творів вітчизня...