ого спектру.
Найважливішим напрямком утвердження української ментальності в ідеології, політиці і культурі є розвиток демократичних процесів в самому широкому сенсі. Зрозуміло, це припускає використання як загальноцивілізаційних демократичних механізмів, так і досвіду зрілих демократій. Слід, однак, враховувати, що зазначені механізми та досвід можуть бути ефективні тільки в міру їх адекватності національним демократичним традиціям і органічного сполучення з ними. Саме на цій основі можна успішно просувати національний демократичний проект. Так, зважаючи на особливості національного характеру є сенс у тому, щоб урізноманітнити форми прямої демократії, особливо на рівні місцевого самоврядування, удосконалювати процедури, що сприяють досягненню консенсусу, розробляти більш чутливі індикатори накапливающегося суспільного невдоволення і вибухової енергії, а також демократичні механізми интровертного типу. У поєднанні демократичних традицій та інновацій потрібно керуватися грунтовим розумінням консерватизму як безперервного вдосконалення, завжди спирається на очищувальну давнину (А. Хом'яков).
Досвід країн другої і третьої хвиль модернізації свідчить про те, що розвиток демократії в кінцевому підсумку забезпечує національно-орієнтовані перетворення, ініційовані національно-налаштованої елітою. Саме завдяки демократичним механізмам з багатої скарбниці національного досвіду витягуються і актуалізуються ті цінності, які відповідають черговим викликам епохи. Такими цінностями українського національного характеру, цілком адекватними імперативам економіки знань, V і VI технологічних укладів, нарешті, модернізації постіндустріального типу, є асоціативно-образне мислення, навички творчої інтровертності і духовних пошуків, потенціал персоналістичної соборності, співробітництва та сопрісвоенія. Але ці коштовності можуть залишитися без гідної "оправи", а тому і незатребуваними, якщо на демократичному полі сильним і провідним гравцем НЕ стане держава.
ВИСНОВОК
Пред'являючи високі вимоги до молодого національній державі, українці впевнені в необхідності значно його посилити, щоб воно могло забезпечити відповідальний національному характеру і інтересам більшості громадян курс на демократичну ліберальну соціалізацію суспільства і модернізацію країни. Тому держава повинна мати більш потужним капіталом і ресурсами, ніж національна буржуазія, стати більш ефективним загальнонаціональним капіталістом на службі у народу. Іншими словами, в сучасних умовах державний соціалізована капіталізм в значно більшою мірою відповідає названому курсом, ніж панівний олігархічний.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. # "#"> # "#"> Http://www/obzh.ru, с. 3. <В